Твір на тему - Психологія дитини у кіноповісті “Зачарована Десна“

О. Довженко увійшов в історію світової художньої думки як самобутній поет екрана і слова. Поєднавши у собі талант режисера і письменника, своєю творчістю він збагатив і зблизив ці два види мистецтва - словесного і візуального, відкрив нові досі не знані можливості в пізнанні і відображенні динаміки нашого життя.

Перші спогади про незвичайну ріку дитинства виникли у Довженка ще під час війни. Вже тоді митець відчув потребу в лірико-автобіографічному творі осягнути, осмислити своє життя у невіддільності від долі народної. Про що цей твір, це диво -“Зачарована Десна“?
О. Довженко прекраснознав духовний світ людини, праці, народний побут, звичаї, селянську психологію. Можемо сказати, що “Зачарована Десна“ - своєрідна енциклопедія сільського життя кінця ХІХ початку ХХ столітть на Україні. Оригінальну композицію для повісті обрав О. Довженко. У центрі всіх подій - образ малого Сашка. Але сприймає світ, який його оточує складний і суперечливий процес формування особистостей у двох вимірах - через психологію героя - допитливого сільського хлопчика і з позиції зрілого художника -мислителя. Картини дитинства героя, сповненні злиднів, трагедії і гумору, болючих питань (“А які ми, тату? Хто ми? “).

З дитинства Сашко прилучився до праці і пісні. Любив усе живе - тварин, цвіт яблунь, трави, переселявся в світ казкових героїв, яких нерідко створювала його нестримна дитяча фантазія. На все життя запам“яталися запашні сіножаті на придеснянських луках (“найкрасивіше місце на всій землі“), рибалки з батьком на світанні, а ще любив Сашко слухати різні бувальщині - розповіді дідів, які в молоді літа їздили волами на заробітки або до Криму по сіно. Серед них був його дід Семен -“чесний і незлобний“ колишній чумак. Особливо, зворушливо постає образ матері. Він передається через дитяче сприйняття Сашка, нічого в світі вона так не любила, як “садити щонебудь у землю, щоб проізростало“. А як сприймає Сашко батька, якому притаманна велика культура думок і почуттів. Він для Сашка - все з нього “можна було б писпти лицарів, богів“. Таким батько проходить через всю повість. Є багато і інших незабутніх образів - сварливої прабабки Марусини, дядька Самійла, який умів орудувати “косою, як добрий маляр пензлем“.

Епізод колядування, на якому позначилось казкове мислення Сашка, а потім, підслухавши розмову селянських коней, про їхню сумну долю (“Від того часу я ні разу не вдарив коня“), Поява лева на березі ріки,- це романтичний дитячий світ Сашка, “ловкого хлопчика, святлі дешечки“.

Сашко через своє дитяче сприйняття світу показав “насамперед життя прекрасне“, світлі образи, щоправда Сашка не оминають страждання від нестатків, прабабкіних прокльонів і бійок, світ для нього прекрасний, дивний, зачарований, світ гіркоти, прикрощів, але світ дива, і поряд з прекрасним Сашко забуває все лихе, болюче.

І бачимо у творі “Зачарована Десна“ заклик художника показувати світові поетичні картини народного життя, світлі образи, все, що облагороджує душу людини.