Кожній людині властиво помилятись, але нікому, окрім дурня, не властиво обстоювати помилкову думку

Люби істину, але будь поблажливим до помилок

Вольтер

Думка - це не просто вислів людини, який несе у собі певну інтонацію та приховані емоції, вона має у собі значно більше значення - мовне дзеркало особистості. Адже у словах, які належать одним вустам, зібрані найважливіші деталі характеру, зовнішності, цінностей, переконань тощо. Отже, думка – це важлива частина мовлення, проте не завжди вона може нести у собі правильне твердження або сенс. Немає нічого страшного у помилках – це властиво кожному, проте обстоювання помилкової думки несе у собі певний характер, ще більше відкриваючи сутність людини, яка не може визнати доцільність іншого висловлювання. То чи можна засуджувати того, хто засуджує цінність правильної думки?

Думка – це малесенька складова визначних творінь, імена авторів яких навіки закарбовуються в історії. Адже все починається саме з неї - з цієї рушійної сили. Усі відкриття народжувались з теорій, які створювали висловлювання генів. Але найголовніше те, що саме із думки зароджується істина, а істина – це святе. Як говорив А.Камю: „Істина схожа на сяйво“. Тобто, виникає ще один сумнів, що та людина, котра обстоює помилкову думку, є освіченою, адже таким чином вона затьмарює істину.

Поважати думку іншої людини та уміти її вислухати – це великий талант, адже, Мішель де Монтень вважав: „Тільки дурні можуть бути непохитними у своїй упевненості“. Завжди потрібно зрівняти усі факти та аргументи, щоб обєктивно оцінити важливе висловлювання. Та не кожен має терпіння та інші потрібні риси для такого вчинку. Більшість людей просто відстоюють своє, закриваючи очі на усі докази. І знову ж таки припускаються помилки.

Зрозуміти задум висловлювання та його сенс – велике відкриття для людини, це стосується і визнання неправильності власного твердження. Рідко зустрічаються особи, які справді можуть піти на поступки, вислухати опонента та перейти на його сторону, залишивши свою точку зору. Такий крок вимагає багато зусиль, але він вартий того.

Я вважаю, що перш ніж відстоювати думку, потрібно впевнитися в усіх фактах та аргументах. А коли ще розумієш, що вона перевірена часом та досвідом, то потрібно визнати правильність того чи іншого твердження. Тому я повністю погоджуюсь з Арітотелем в тому, що тільки дурні обстоюють помилкову думку. Адже їм не дано зрозуміти усю сутність правильного висловлювання та істини.