Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014

Тамара Коломієць
У світі поезії
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Коломієць Тамара

Народилась в Корсунь - Шевченківський на Черкащині. Мама-медик тяжко працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся. Неписьменна баба Ганна знала напам'ять майже весь «Кобзар» і часто його цитувала дівчинці.

Тамара Опанасівна належить до покоління, дитинство якого було перерване війною. Ще до війни дівчинка вміла читати. А потім усі підручники замінив «Кобзар» та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала безліч. У дитинстві дівчинка надавала перевагу хлопчачій компанії і гралася виключно з хлопчаками.

Після школи Тамара навчалася на факультеті журналістики Київського університету. Ще будучи студенткою, вона вже стала відомою поетесою.

Нею написано для дітей багато віршів, казок, небилиць, лічилок, які ввійшли в такі збірки: «Починаються дива», «Жмурки», «Пісенька про гнома», «Пісня джерельця», «Дощик - накрапайчик». Найкращі її твори - про дітей і світ дитинства.

БРАТИК I СЕСТРИЧКА

Братик для сестрички

Чистить черевички,

Сплів бичка з соломи,

Склеїв з шишок гнома.

І тепер по килимку

їздить гномик на бичку.

А сестричка, хоч мала,

Голку й заполоч взяла.

Вишила два носики,

Вишила два хвостики

Ще й двоє оченяток,

Наче маченяток.

І вже із сорочини

Співають дві пташини

На різні голоси...

— На, братику, носи!..

■ Про кого розповідається у творі ?

■ Відшукай у тексті твору і прочитай, який подарунок приготував братик?

■ А що дарує сестра? Знайди опис її подарунка і прочитай.

■ Прочитай вірш наспівно, ніби передаючи атмосферу неспішних дитячих розваг.

ДЖЕРЕЛЬЦЕ

Джерельце під вербою

Виблискує водою.

Прийду до нього й до ладу

Порозчищаю, обкладу.

Все дно камінням обмощу,

В пісок ні краплі не впущу.

І задзвенить, і заспіва

Вода джерельна, мов жива.

Я ж кору одколю з корча

І з неї виріжу ковша.

Щоб не поплив у далину,

Його до стовбура припну.

Немов маленьке гусеня,

Попід вербицею щодня

Він хлюпотатись буде.

Беріть і пийте, люди!

- Знайди і прочитай рядки, у яких автор описує природу.

- Як ти розумієш слова «задзвенить, заспіва вода», «вода жива»?

- Знайди у тексті порівняння.

- Перелічи, у якій послідовності планує свою роботу головний персонаж.

- Як ти розумієш побажання поета?

- Намалюй джерельце таким, яким ти його собі уявляєш.

ХТО РОЗСИПАВ РОСИ

Хто розсипав роси

В сизі верболози?

Може, Посипайко?

Хто струсив з хмарини

Дощик на долини?

Може, Поливайко?

Хто аж понад лісом

Райдугу повісив?

Може, Політайко?

І хоч як верти-крути,

А до тебе не зайти?

— Хатко, хатко, повернися, Повернися-одчинися!

— Я не вмію повертаться, Повертаться-одчиняться, Не навчилася сама,

А господаря нема.

За ставком на повороті

У зеленому гайку

Мій господар на роботі

Од світанку до смерку.

Хто ж цей невловимчик

Ростом, як мізинчик?

Може, Невидайко?

Годі вже ховаться!

Треба признаваться!

Це, звичайно, Дбайко!

Дбайко-Потішайко,

Часто — Поспішайко,

Часом — Посмішайко.

Он як!

- Хто у Дбайка помічник і друг?

- Знайди і прочитай рядки, у яких вказано, кому допомагав Дбайко.

- Чи відпочиває хлопчик? Доведи свою думку словами тексту.

- Чому в нього таке ім'я - Дбайко?

- Як гадаєш, від яких слів утворилися інші імена Дбайка? Посипайко - ..., Поливайко - ..., Політайко - ..., Невидайко - ..., Поспішайко - ..., Посмішайко - ..., Потішайко - ...

- Які риси характеру має цей хлопчик? Створи словесний портрет Дбайка.

- Чого вчить нас цей вірш?

Для самостійного вивчення.

Дбайко впевнений, що ти розгадаєш його загадки.

ДБАЙКОВІ ЗАГАДКИ

— Це, Дбайку, що за грядка?

— А там росте загадка:

В ряснім зеленім листі,

В краплистому намисті.

Коли цвіла — біліла.

Як спіла — рум’яніла.

Тепер зачервонілася,

Між листям зачаїлася.

Смачна, хоч невеличка.

— Як звуть її? ...

Скинув шубку їжачок —

Шоколадний бочок.

Закотився у траву,

Воду випив дощову,

Вниз потягся корінцем,

Стебельцем угору.

Став маленьким деревцем

В школі біля двору.

В деревця тоненький стан.

Деревце зовуть...

Чекали на мене сади.

І кликали люди: — Іди! —

Пішов я. Сади пораділи,

Листочками залопотіли.

Зробились і люди веселі,

Та ба! — поховались в оселі.

Неначе у піжмурки граються —

Покличуть мене і ховаються.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.