Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014

Володимир Лучук
У світі поезії
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Лучук Володимир

ВОДИМИР ЛУЧУК народився у селі Матче на Волині. У 1945 році родина була переселена в село в Волинської області. Зростав хлопчик серед працьовитого люду і сам був роботящим. Після закінчення середньої школи здібний юнак подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов'янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру. Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією. Свою першу збірку поезій назвав «Довір'я». Лучук завідував відділом рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Володимир Іванович зібрав чи не найбільшу і найповнішу бібліотеку поетичних збірок, виданих в Україні. В. Лучук відомий як перекладач і дитячий поет. Написав В. Лучук чимало: «Сіла хмара на коня», «Хитрий лис малює ліс», «Чарівний глобус», «Уставати рано треба», «Я малюю голуба», «Жива вода», «Дарунки для мами».

КОЛЬОРОВІ ПІВНИКИ

У квітник побіля хати

збіглись півники чубаті,

через ті чубки, мабуть,

їх і півниками звуть.

— Ви ж гарненькі квіти-птиці,

я ж вас, півники, люблю,

я вам винесу водиці,

я вас на ніч напою!

У погідну, добру пору

ви ростіть, ростіть угору,

заглядайте у шибки,

наче ши-бе-ни-ки!

Півники із поливальниці

п'ють, щоб стебел

сквар не спік...

Збудить сонце завтра вранці

кольорове «кукурік»!

Сквар - спека.

- Про які риси характеру хлопчика свідчать його вчинки?

- Що нового для себе ти дізнався з вірша?

- Прочитай, як поет пояснює вираз «квіти-птиці».

- Пригадай, які ще слова-омоніми ти знаєш? Позмагайся з однокласниками, хто їх знає більше.

- Пригадай! Як називаються вірші, до яких поставимо питання «Буває чи не буває»?

КАТАННЯ НА САНКАХ

Витяг я санки на гірку,

Умостив зручненько білку:

— Їдь!

Білка з'їхала із гірки,

Зайчик взяв санки від білки,

Витяг на горбок:

— З'їду вниз разок!

Із дзвінким веселим сміхом

У долину зайчик з'їхав —

Як стріла!

І ведмедик, як ніколи,

Швидко біг, мої ґринджоли

Витяг на горбок:

— З’їду вниз разок!

Годі! Годі! Що й казати,

Вже мені набридло ждати,

Тож кажу:

— Сядь, ведмедику, за мною,

Зайчик сяде за тобою,

Білочка за ним...

Швидше вітру ми з’їжджали

І раділи ж, як упали

Разом в сніг!

- Назви персонажів цього вірша.

- Знайди порівняння, вжиті автором. Поясни їх вживання.

- Який настрій викликав у тебе прочитаний вірш?

- Уяви картину, описані у вірші. Що в ній казкового?

- Що тебе здивувало? Чи доводилось тобі бачити подібне ?