Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014

Костянтин Ушинський
Літературні казки
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:

КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ відомий насамперед як видатний педагог. Його дитинство й гімназійні роки минули в Україні. Після закінчення Московського університету він працював викладачем. Костянтин Дмитрович був переконаний, що, навчаючись за нудними, незрозумілими підручниками, діти не можуть здобути ґрунтовних знань. А тому вирішив створити для них нові книжки. Так з’явилися «Рідне слово» й «Дитячий світ». Є в цих підручниках і казки - записані від оповідачів та складені самим автором. Дитячі твори Ушинського відкривають великі й маленькі таємниці світу.

ВИТІВКИ СТАРОЇ ЗИМИ

Розізлилася бабуся-зима: задумала вона всяке дихання зі світу зжити. Передусім почала до птахів добиратися: набридли їй вони своїм криком і цвіріньканням. Повіяла зима холодом, позривала листя з лісів і дібров і порозкидала його по дорогах.

Немає куди птахам подітися: почали вони збиратися в зграйки, думоньку думати. Зібралися, покричали й полетіли за високі гори, за сині моря, в теплі краї. Зостався горобець, та й той під стріху забився.

Бачить зима, що птахів їй не догнати: накинулася на звірів. Запорошила снігом поле, завалила кучугурами ліси; одягла дерева в крижану кору і посилає мороз за морозом. Ідуть морози, один одного зліший, з ялини на ялину перестрибують, потріскують та виляскують, звірів лякають. Не злякалися звірі: в одних кожухи теплі, інші по глибоких норах поховалися; білка в дуплі горішки гризе; ведмідь у барлозі лапу ссе; зайчик стрибаючи гріється; а коники, корівки, овечки давним давно у теплих хлівах готове сіно жують, тепле пійло п’ють.

Ще дужче лютує зима — до риби добирається; посилає мороз за морозом, один за одного лютіший. Морозенки жваво біжать, молоточками дзвінко постукують; без клинків, без підклинців по озерах, по річках мости будують. Позамерзали ріки й озера, та тільки зверху; а риба вся на глибину пішла; під крижаним дахом їй ще тепліше.

«Ну, стривай же, — думає зима, — дошкулю я людям», — і посилає мороз за морозом, один одного лютіший. Затягли морози візерунками шибки у вікнах; стугонять і в стіни, і в двері так, що колоди тріскаються. А люди затопили в грубах, печуть собі млинці гарячі та над зимою підсміюються. Трапиться кому по дрова в ліс їхати, одягне він кожуха, рукавиці теплі, взує валянки та як візьметься сокирою махати, то аж піт проймає. По дорогах, наче зимі на сміх, валки потяглися; від коней пара стовпом підіймається; візники ногами притупують, рукавицями поляскують, плечима пересмикують, морозці похвалюють.

Найприкріше було зимі, що навіть малеча і та її не боїться! Ковзається собі на ковзанах та на санках, у сніжки грається, баб ліпить, гори будує, водою поливає та ще мороз кличе: «Прийди лишень підсоби!» Вщипне зима зі злості одного хлопчика за вухо, другого за носа, навіть побіліють; а хлопчик ухопить снігу, давай терти, — і запалає в нього обличчя немовби вогонь. Бачить зима, що нічим їй не взяти: заплакала від злості.

Із стріх зимові сльози закапали... видно, весна недалеко!

- Поділи казку на частини.

- Виразно прочитай ті частини тексту, які відповідають малюнкам. Зверни увагу на велику кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає?

- За змістом останнього речення прочитаного твору складіть нову казку.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.