Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014

Галина Демченко
Науково-художні твори
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Демченко Галина

ГАЛИНА ДЕМЧЕНКО народилася 1922 року в селі Олександрівці на Кіровоградщині, але дитинство її минуло в селі Макіївці на Чернігівщині, де батько був агрономом. У шість років дівчинка навчилась читати й писати. Учитися вступила зразу до другого класу Макіївської середньої школи. Після війни вступає до Київського художньо-промислового училища. Ще під час навчання в училищі Г. Демченко бере активну участь в літературному гуртку, пише п’єси. 1955 року виходить перша збірка поезій «Малятам», пізніше «Дідові казки», «Загадки та вигадки», «Оповідання Золотавки», книжечки віршів «Квіти-квітоньки», «Скаче зайчик», 1975 року побачила світ повість для дітей «Варвара». Перу Г. Демченко належать п’єса лялькового театру «Дружна сімейка» та дитяча опера «У зеленому саду».

ГОРОБИНА

Горобина і ялинка стояли поряд. Зовсім близенько одна біля одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки й шишки, а на горобині — листя й грона жовтогарячих плодів.

Прийшла осінь. Дихнула прохолодою раз, другий. Пожовкли на горобині листочки, і кожний плодик став червонішим. А ялинка зовсім не змінилася. Хвоїнки зелені-зелені, а шишки як позолотилися влітку, такими й лишились. Ялинка дивилася на свою подругу й милувалась нею. Яка то вона гарна стала!

Та налетів буйний осінній вітер, загойдав горобину й почав зривати з неї листя. Посипалось воно жовтим дощем додолу. А ялинка не злякалася вітру. Настовбурчила колючі голочки, поколола вітер — він і полетів геть від неї.

Не злякалися вітру й плодики-намистинки на горобині. Міцно-міцно вхопилися вони за гіллячки, щільніше притулилися одна до одної й зовсім почервоніли. «Для кого ти приготувала ці плоди? — тихо спитала горобину ялинка.— Вони ж у тебе зовсім несмачні. Хіба що тільки червоні». Горобина мовчала. Що скажеш? Справді, її плоди гіркуваті й терпкі- терпкі. Ніхто не зважиться покуштувати.

Уночі лягли перші заморозки. Уранці, хоч і визирнуло сонце, проте не потеплішало. У небі захололи табунці хмар, і довкола зробилося тихо, як у вусі. У цю ранкову тишу ні ялинці, ні горобині не хотілося розмовляти. І вони стояли мовчазні й задумливі.

І раптом високо в небі хтось ніби зачепив срібну струну. За нею другу, третю... Ближче й ближче. І вже зовсім недалеко, злившись у ніжну мелодію, забриніло над горобиною і ялинкою дзвінко, прозоро. Наче війнув і злегка зашумів вітер. Кружляючи, підлітали якісь напрочуд гарні птахи. Це були омелюхи. Вони прилетіли до горобини, покинувши на зимовий час свій холодний край.

І горобина радо пригощала далеких чубатих гостей червоними, мов жар, плодами, уже не терпкими, а солодкими після перших морозів. «То ось для кого ти їх берегла»,— промовила, погойдуючись, ялинка й ласкаво торкнулась зеленими гілками своєї подруги.

- Як змінилася восени горобина?

- Якою залишилась ялинка?

- Знайдіть і прочитайте, що зробив вітер.

- Про що спитала ялинка горобину? Чому змовчала горобина?

- Коли ягоди горобини стали смачними? Кого радо пригощала горобина?

Доведи, що твір Г. Демченко «Горобина» за жанром є науково-художнім вором.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.