Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014
Дмитрієв Юрій
Науково-художні твори
Усна народна творчість
(1926 - 1989). В дитинстві Юрій Дмитрієв (справжнє прізвище Едельман) не мріяв про професію біолога, тим більше про письменницьку діяльність. Понад усе він любив ходити в ліс, у діброву, яка була недалеко від дому. Вдома у нього були: і акваріум з рибками, і собаки, і пташки, і маленькі звірята. Потрапляли тваринки до Юрія, як правило, хворі та немічні, напівзамерзлі або вмираючі з голоду. Одужавши, вони знову повертались у рідну стихію.
Шкільні роки були затьмарені Великою Вітчизняною війною.
Після війни Ю. Дмитрієв працював у газеті і викладачем у школі.
Один випадок у лісі - знищення дерев у корисливих цілях - змінив його долю. У Юрія Дмитрієва народився задум написати твір, який би допоміг мільйонам хлопчиків і дівчаток стати справжніми захисниками рідної природи. Незабаром з'явилась повість "Зеленый патруль", пронизана гучним закликом берегти не тільки для себе, а і для майбутніх поколінь чудовий світ природи - світ, без якого не може бути життя на Землі.
ЩО ТАКЕ ЛІС?
Одного разу художник вирішив намалювати ліс. «Що таке ліс? — розмірковував він,— звісно, ліс — це дерева».
І він намалював дуби, ялини, сосни, куші ліщини, зелену траву і яскраві квіти. а в куточку картини він намалював маленького чоловічка з довгою бородою — дідуся-лісовичка. Бо ж який це ліс без лісовичка?
Повісив художник свою картину на стіну, помилувався нею і кудись поїхав. Коли за деякий час він повернувся, то на картині побачив лише чорні стовбури дерев.
— Що трапилося з лісом? Чому він пропав? — жахнувся він.
— Ти забув намалювати гриби,— озвався дідусь-лісовичок,— без грибів не буде лісу. Художник взяв пензля й намалював знову дерева й кущі, траву, квіти, а серед трави — гриби. Проте ліс продовжував усихати.
— Це тому, що у твоєму лісі немає комах,— зауважив лісовичок.
Художник знову взявся за пензля, і на квітах та листячку з’явилися яскраві метелики і моторні жуки.
— Ну, нарешті, все в порядку, — вирішив художник і, ще раз помилувавшись картиною, знову кудись поїхав.
А коли він невдовзі з’явився, то не повірив власним очам: на місці розкішного килима з квітів і трав була лише оголена земля. І дерева теж були голі, неначе взимку.
Художник підійшов ближче... і вжахнувся. Весь ліс було вкрито товстим шаром гусені та жуків.
Навіть лісовичок з острахом відсунувся на край картини і вигляд мав дуже засмучений.
— Це ти в усьому винний! — заволав художник.— Ти наказав мені намалювати комах. а вони з’їли весь ліс! Що ж робити? Невже я ніколи не зможу намалювати справжній ліс?
— Ніколи,— мовив лісовичок,— якщо не намалюєш птахів. Тому, що справжній ліс не може існувати без птахів.
Художник не сперечався, взяв пензлі, фарби. Він знову намалював дерева, кущі, траву і квіти. Під деревами й у траві він хитро замаскував гриби, на листя посадив метеликів, бджіл і бабок, а на гілках з’явилися веселі птахи. Працював він довго. Та, коли йому здалося, що роботу закінчено, лісовичок мовив:
— Мені затишно у цьому лісі. Однак я не хочу, щоб він знову загинув.
— але чому ж він тепер може загинути? адже в ньому все є!
— Не все,— сказав лісовичок, — намалюй жабу і ящірку.
І художник намалював жабу та ящірку. І ще різних звірів.
Він закінчив роботу, коли надворі було темно.
Художник хотів запалити світло, аби побачити, що ж у нього вийшло, та раптом почув якісь шерехи, форкання, тріск гілок.
— Ось, нарешті, це справжній ліс,— почувся із темряви голос дідуся-лісовичка. Тепер він буде жити. Тому що тут є все: і дерева, і гриби, і квіти, і тварини. Це — ліс.
Художник запалив світло й уважно подивився на картину.
Але лісовичок десь подівся.
А може, він просто причаївся у траві або сховався у кущах. Може, він заліз на дерево, і його не видно було серед листя. Та він міг заховатися в лісі де завгодно. адже там живуть тисячі й тисячі мешканців, яких неможливо побачити! але всі вони неодмінно знаходяться в лісі.
- Яким уявляв і намалював ліс художник спочатку? А ви як уявляєте ліс?
- Прочитайте поради лісовичка в тому порядку, в якому він їх давав художникові.
- Чому ж вони обоє перелякалися, що побачили? Прочитайте.
- Що ще довелося домалювати художникові, щоб ліс був справжнім?
- Доповніть міркування: «Щоб ліс був по-справжньому затишним, у ньому...»
- Опишіть малюнок. Яким, на вашу думку, є цей ліс?
- Пригадайте і розкажіть правила поведінки в лісі.