Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014
Самуїл Маршак
Зарубіжна література
Усна народна творчість
Всі публікації щодо:
Зарубіжна література
САМУЇЛ МАРШАК (1887 - 1964) — російський письменник. Літературний талант в ньому пробудився з дитинства. Починаючи з чотирьох років, маленький Самуїл почав самостійно складати віршики. До 11 років він написав уже декілька довгих поем і переклав цілу оду Горація. Після навчання за кордоном і подорожей повернувся на батьківщину і поїхав працювати у провінцію. Саме там він опублікував свої переклади в журналах «Північні записки» і «Російська думка». У роки імперіалістичної війни Самуїл Якович активно допомагає дітям, що стали біженцями: приймає активну участь у організації дитячих будинків і театрів для малечі.
Більшість своїх творів С. Маршак присвятив дітям: «Мені хотілося, аби казка наголошувала на тому, що лише добродушні, відверті і щирі люди заслуговують підтримки природи, можуть зазирнути у глибини її таємниць».
ОТ ТАКИЙ РОЗЗЯВА
Жив собі роззява —
ліві двері — справа.
Зранку він хутенько встав —
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави —
з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Вбрав сорочку він. Однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто. Проте
знов кричать йому: не те!
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха!
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і, двері відчинивши,
до водія сказав:
«Шановний трам-тарам-пам-пам!
Я щось хотів сказати вам...
Я сів не в той... Мені... а-яй!
Трамзал негайно на воквай!..»
Водій перелякався
і на вокзал подався.
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Ось біжить він до кав'ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі — гляньте на роззяву —
Мчить купляти в касі... каву!!!
Отакий роззява —
ліві двері — справа!
Вибіг він аж на перон.
Там — відчеплений вагон.
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном.
Зранку — гульк!.. «Егей! — гукає. —
Що за станція?» — питає.
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!
Ще поспав. Аж сходить сонце.
Знов поглянув у віконце.
Бачить — знов стоїть вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за місто?.. Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!
Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить — знов якийсь вокзал,
здивувався і сказав:
— Що за станція цікава —
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
— То є славне місто Львів!
Тут він крикнув:
— Що за жарти?!
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?!.
Отакий роззява — ліві двері — справа!
Переспів з російської Івана МАЛКОВИЧА
- Виділи основні ознаки вірша (наявність рими, ритму, поділ на строфи).
- Як автор ставиться до свого героя? Обґрунтуй свою думку.
- Поясни, які почуття висловлює поет у творі.
- Простеж, як змінюється настрій роззяви. Чому так відбувається?
- Чи сподобався тобі вірш С. Маршака «От такий роззява»? Чим саме?