Хрестоматія з літературного читання для 3 класу - Біскуп Н. М. 2014

Анатолій Костецький
У світі поезії
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Костецький Анатолій

АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948—2005) — відомий український письменник. Народився в Києві у родині вчителів. Про своє дитинство розповідає з гумором: «Дитинство було важким: класний керівник — тато. Нормальні діти відпочивали після школи, а мене вчили і в школі, і вдома...» Після закінчення середньої школи навчався в технікумі радіоелектроники, закінчив Київський університет ім. Т. Г. Шевченка.

Ще в першому класі у Анатолія Костецького був зошит із власними віршами. У п'ятому він отримав на шкільному конкурсі диплом за вірші, присвячені Тарасові Шевченку. Свою літературну творчість розпочав з лірики. Але М. Стельмах порадив Костецькому писати для дітей і невдовзі уже був редактором першої його книжечки «Джміль про сонечко гуде». Крім написання власних книжок, А. Костецький багато перекладав з англійської, німецької, слов’янських мов.

У 80-х роках А. Костецький викладав у Національному університеті ім. Т. Шевченка. Він автор фундаментальних статей з питань мовознавства, а також теорії, історії та критики дитячої літератури. Талановиті твори А. Г. Костецького та його лицарське служіння дитячій літературі відзначено літературними преміями імені М. Трублаїні, імені О. Копиленка та однією з найвищих літературних нагород України — премією імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

БУВАЄ ВСЕ

На світі — все буває:

і сніг, і дощ, і вітер.

Буває злива навіть

тоді, як сонце світить.

Бува, що втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг тебе забув.

А як забуде раптом

тебе твій друг — то що ж

ніякий він не справжній

а просто так — ніщо!..

— Які незвичайні явища трапляються у світі?

— Прочитай, чого не буває ніколи. Чи погоджуєшся з цими словами? —Що означає, коли тебе «забув друг»?

— Продовж міркування: «Справжній друг — це той, хто...».

ПРО ДРУГА

Твій друг тобі віддасть усе:

і свій квиток на карусель,

і цвях, і ґудзик, і літак,

та не за щось — а просто так.

І збільшувальне скельце,

найкраще у дворі,

твій друг зі щирим серцем

тобі віддасть — бери!

І ти нічого не жалій —

ніколи і нітрохи! І навіть

м'яч футбольний свій

віддай, як друг попросить.

І посміхнеться друг тобі —

аж схочеться співати.

І ти подумаєш тоді:

«Як-гарно — дарувати!..»

— Відшукай у тексті і прочитай, про які свої почуття розповідає хлопчик?

— Які слова вірша підкреслюють міцність дружби хлопців?

— Як розумієте вислів «за так»?

— Про які почуття розповідає хлопчик?

— Прочитайте слова, в яких передається головна думка вірша.

У ГОСТЯХ

У Віті — день народження.

Ми всі туди запрошені

і ввечері, о шостій,

прийшли до нього в гості.

Нам одчинила двері

мала сестричка Віті

і зразу запитала:

— Хто ноги з вас не витер?

В нас килим — не для того,

аби його бруднити!

Ану, біля порога

знімайте черевики!

Та подарунки зразу

давайте, я сховаю.

Та кришталеву вазу

не скиньте! Я вас знаю!..

Ви думаєте: просто

отак ходити в гості?

А це — наука справжня,

відповідальна справа!..

І меблі у вітальні

не мацайте руками,

і пальцями по стінах

не мажте — будуть плями...

Іще сестриця Віті

щось стала говорити.

Та ми її не слухали —

хіба ж це варто слухать?!

Ми від її «гостинності»

помчали геть щодуху,

бо й справді: ох, не просто

отак ходити в гості!

— З яким настроєм прийшли діти на день народження ?

— Чому ж вони помчали геть щодуху?

— А як ти розумієш слово «гостинність»?

— Яка інтонація переважатиме під час читання слів сестрички? Продовж речення: Цей вірш не лише смішний, а й ...

ПРО ДОРОСЛИХ

Ніколи і нізащо

дорослим не позаздрю!

На них дивитись —

просто сміх.

Скажіть: хіба життя у них,

коли нічого в світі

не можна їм робити?!

Не можна їм на дерево,

хоч це і дуже просто,

аж на вершечок здертися.

Адже вони - дорослі...

Не можна грати у футбол

на вулиці завзято

і, у вікно забивши гол,

через паркан тікати.

Та й серед парку, по траві,

босоніж, без сорочки

не можна погасати їм.

Адже вони — дорослі!..

А я? Як тільки я схотів —

м'яча ганяв аж п'ять годин,

тоді на клен собі заліз,

сховався в теплім листі,

сидів і позирав униз,

ще й, наче шпак, посвистував,

а потім бігав по траві

та в ній метеликів ловив.

Оце життя — хороше!

Не те, що у дорослих...

Та ще скажу по честі,

щоб ви про все вже знали:

дорослим можна дещо,

хоч дуже й дуже мало.

Ну, з'їсти пуд морозива

дозволено дорослому.

Ну, можна, скільки влізе,

дивитись телевізор.

Ну, можна ще не спати

і цілу ніч читати.

Але хіба ж то здасться

така дрібниця щастям?..

Тому ніколи і ніде

дорослому не заздрю,

бо я дорослим буду теж,

а він малим — нізащо!

— Яким ти уявляєш головного персонажа?

— Як поетові вдалося, на твою думку, створити такий художній образ? — Поміркуй, з якою інтонацією слід читати рядки про вчинки дітей, а якою - дорослих. Прочитай виразно вірш.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.