Українська література 6 клас - хрестоматія-довідник - 2014 рік

Степан Руданський (1834-1873) - ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ

...Мене і по смерті, може, послухають штирнадцять мільйонів моїх одномовців.

(С. Руданський)

Степан Васильович Руданський народився б січня 1834 року (25 грудня 1833 року за ст. ст.) в селі Хомутинці Вінницького повіту на Поділлі, у попівській родині. Сімейство Руданських було численне, доходи ж парафіяльного священика мізерні, тільки й того, що батько мав духовний, а не кріпацький стан. Отець Василь оберігав дітей від кріпацького середовища, зневажав рідну мову й народні звичаї. Ретельно готував наймолодшому синові духовну кар'єру.

1841 року Степана віддали до Шаргородської бурси. Потім навчання у Кам'янець-Подільській семінарії, яку в липні 1855 року закінчив з оцінками з усіх предметів або „весьма хорошего”, або ж „отлично хорошего”. У Петербурзі замість Духовної академії опинився в Медико-хірургічній. За самостійний вибір життєвого шляху довелося розплачуватися страшними злиднями. Розрив із батьком позбавив його, навіть тієї мізерної підтримки, на яку той був спроможний. У Петербурзі С. Руданський написав найбільше творів, то була пора його злету. За датуванням можна побачити, що за один день він міг написати три, чотири, а то й п'ять гуморесок (співомовок).

Зі „Словника літературознавчих термінів”

Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір із комічним сюжетом. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої критики в дотепній формі.

Співомовка — гумористичний вірш, в основу якого покладено прислів'я, анекдот.

У Петербурзі написані всі ліричні поезії, низка балад. Наприкінці 1859 року С. Руданський починає укладати рукописну збірку, яка складається з 3-х окремих зошитів. Назва збірки „Співомовки козака Вінка Руданського”. Грецьке Степанос — Степан перекладається на українську мову як „вінок”.

За життя Степану Руданському не судилося побачити видану збірку власних творів. Лише через 7 років після його смерті (помер 3 травня 1873 року на 39-му році життя) за сприяння Олени Пчілки (матері Лесі Українки) 1880 року була опублікована невеличка збірочка його поезій.

Зі „Словника літературознавчих термінів”

Інверсія (лат. inversio — перетворення, переставлення) — одна з фігур поетичної мови: незвичайна розстановка слів у реченні для того, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу. У гуморесці („Став багатий колись пан Короля благати...”) підкреслюється багатство як головна ознака героя твору — пана, якому бракувало кмітливості.