Всі публікації щодо:
Голобородько Василь

Хрестоматія Українська література 8 клас - С. Витвицька - Підручники і посібники 2017

ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Сучасний український поет.

Найвідоміші твори: поетичні збірки „Зелен день”, „Ікар на метеликових крилах”, „Калина об Різдві”, „Слова у вишиваних сорочках”. Лауреат Премії імені Василя Симоненка (1988) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

Василь Голобородько належить до поетичного покоління, умовно названого „постшістдесятниками”, яке доволі активно заявило про себе не деклараціями, а відкриттям нових естетичних обріїв національного мистецтва. Він усвідомлює себе спадкоємцем українських письменників, які обрали на свій страх і ризик тернистий шлях власного народу.

Історики літератури стверджують, що...

Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 р. в с. Адріанопіль Луганської області. Поет пише: „Моє дитинство припало на післявоєнні роки, але запам’яталися не ті, найтяжчі, щонайближчі до закінчення війни, а ті, коли люди вже стали жити заможніше і з їхніх очей зник отой характерний полиск голоду, що так нівечить образ гарного обличчя”.

Розповідаючи про своє дитинство, письменник згадує все найкраще й найцікавіше, що відбувалося в його житті: „Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покуті, я сипав із жмені пшеничне зерно і промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати. З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей та жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх.

Уже як ходив до школи (школа в нашому селі на той час, коли я навчався, була семирічною та українськомовною), то з однолітками ходив колядувати. Але вже так, ніби переступаючи межу забороненого. Бо вже в школі обов’язково нагадають перед усіма учнями тих, хто ходив колядувати. Здається, недовго й протримався той давній звичай після нашого колядування. Умер той звичай...”

Середню школу-інтернат закінчив у 1963 році. 1964 року вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965 році був змушений покинути навчання. У 1966 році В. Голобородьку вдалося відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він був відрахований за наказом ректора з формулюванням мотиву „за дії, несумісні зі званням радянського студента”. Василь Голобородько поширював у Донецькому університеті серед студентів працю І. Дзюби „Інтернаціоналізм чи русифікація?”, яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.

Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі в будівельних загонах Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі села Адріанополь.

У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка „Летюче віконце” була знищена органами державної безпеки колишнього СРСР. У 1969-1986 роках твори Василя Голобородька перестали видавати в Україні через офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища поета в засобах масової інформації.

1970 року у видавництві „Смолоскип” (Париж-Балтимор) вийшла друком книжка віршів поета під назвою „Летюче віконце”, яка складалася із чотирьох окремих збірок.

В Україні перша збірка поета „Зелен день” надрукована київським видавництвом „Радянський письменник” лише в 1988 році, за яку В. Голобородька було удостоєно літературної Премії ім. Василя Симоненка.

У 1990 р. виходить збірка „Ікар на метеликових крилах”, у 1992 р. — збірка „Калина об Різдві”. За ці дві збірки в 1994 р. В. Голобородька відзначено найвищою тоді літературною нагородою — Державною премією України ім. Т. Шевченка.

У 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою „Слова у вишиваних сорочках”. Через три роки в харківському науковому видавництві „Акта” вийшла друком книжка „Українські птахи в українському краєвиді”, а видавництво „Альма-матер” ЛНПУ ім. Т. Шевченка підготувало до друку книгу „Посівальник”.

До 2001 р. Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, згодом перебрався в Луганськ. Через бойові дії на Сході України 2014 р. став вимушеним переселенцем і тимчасово проживає в Ірпені на Київщині.

Були часи, коли в Україні влада не поважала народних традицій та обрядів сивої давнини. Натомість Василь Голобородько зберігає їхню казковість і таємничість у своїй самобутній поезії. Адже віками з покоління в покоління народ передавав свою історію й культуру через пісню, казку, обряд. Тому фольклорний струмінь у поезії В. Голобородька особливо відчутний.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.