Всі публікації щодо:
Дрозд Володимир

Хрестоматія Українська література 8 клас - С. Витвицька - Підручники і посібники 2017

ВОЛОДИМИР ДРОЗД (1939-2003) - З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

Український письменник. Перший головний редактор журналу „Київ” (1983-1985). Лауреат Премії імені Т. Г. Шевченка (1992).

Із творами В. Дрозда, такими як повісті „Ирій”, „Замглай”, „Балада про Сластьона”, „Самотній вовк”, новели „Сонце”, „Три чарівні перлини”, „Білий кінь Шептало”, пов’язані досягнення химерної прози, українського варіанту модного в літературі 1970-х міфологізму.

Історики літератури стверджують, що...

Володимир Дрозд належить до того покоління шістдесятників, яке дало нашій культурі Григора Тютюнника, Івана Драча, Миколу Вінграновського, Бориса Олійника, Євгена Гуцала, Ліну Костенко та багатьох інших відомих митців-шістдесятників. То була літературна хвиля, котра під час хрущовської відлиги, незважаючи на цензурне сито, все ж таки досить вагомо реалізувалася. Вдалося це й Володимирові Дрозду.

Перелік його творів доволі довгий. Це книги оповідань „Люблю сині зорі”, „Парость”, „Маслини”; повісті „Ирій”, „Люди на землі”, „Земля під копитами”, „Самотній вовк”, „Музей живого письменника”, „Крик птаха у сутінках”, „Балада про Сластьона”; романи „Катастрофа”, „Добра вість”, „Ритми життя”, „Дорога до матері”, „Спектакль”, „Новосілля”, „Листя землі” та інші.

Володимир Дрозд — переможець багатьох літературних конкурсів, лауреат премії ім. А. Головка, Державної премії України ім. Т. Шевченка, Міжнародної премії фундації Антоновичів. За своє життя він займав багато відповідальних редакторських та спілчанських посад. Зокрема був головним редактором журналу „Київ”, головою Літфонду України, заступником голови НСНУ.

Народився майбутній письменник у мальовничому селі Петрушині, що розташувалося на північних околицях Чернігова, серпневого дня 1939 року. І цей зелено-втаємничений край, де за порогом рідної хати починаються луки, урочища і втаємничені ліси, любив він чи не найбільше у світі. Тут повсякчас черпав натхнення, тут написав перші твори. І можна без перебільшення сказати: найкраще з усього, що у нього написано, — це про рідне село, Чернігів, людей суворих, але добрих душею, серед яких він виріс, котрі допомогли йому сформуватися як письменнику.

Слід сказати, що він надто молодим прийшов у велику літературу. Його перша прозова книга „Люблю сині зорі” побачила світ у 1962-му, коли письменникові виповнилося лише двадцять три роки. Тоді ж його було прийнято до спілчанських лав...

Володимир Дрозд був людиною інтелігентною, незлобливою, з почуттям гумору. Любив покепкувати, але так, щоби не образити товариша. Мав веселу вдачу, зберіг дитинне сприйняття світу. А ще — умів помітити у початкуючого автора літературний хист і підтримати його...

Володимир Дрозд завжди серйозно ставився до літератури, розумів, що, крім таланту, письменникові треба мати і громадянську мужність перед нинішнім та майбутнім поколіннями... Справжня література там, де є тяжка праця душі, боротьба добра зі злом. Де є болючий пошук самого себе як особистості.

Багато вдалося Володимиру Дрозду написати книг, багато створити цікавих образів, часом сатиричних, а то й трагічних, серед яких мало чистих позитивних героїв (боявся символів), але в більшості — то складні особистості: живі люди з притаманними їм пристрастями, добротою в душі чи лукавством, а то й із підступністю, злом. Такі, яких витворило радянське суспільство.

Володимир Дрозд у своїх книгах створив цілий художній світ людського буття. Він увійшов у літературу як реаліст і новатор. І твори його житимуть довго, бо в них присутня правда.

М. Ткач







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.