Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні
Чурай Маруся

Хрестоматія Українська література 8 клас - С. Витвицька - Підручники і посібники 2017

ЗА СВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ - ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

За світ встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Сльозно проводжає:

— Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!

— Яка ж бо то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

За світ встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі...

З літературознавчих джерел

У пісні „За світ встали козаченьки“ йдеться про від’їзд молодого козака на війну і його прощання з дівчиною та матір’ю. Від болю і суму крається серце закоханої Марусі, яка вже „виплакала свої ясні очі“. Козак умовляє дівчину не плакати, не журитися і молитися за нього Богу:

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Матір він просить прийнята його Марусеньку за рідну дитину. Та мати відповідає, що чужа дитина ніколи не стане для неї рідною. Пісня-розмова — це романтична сповідь козака. Вона звучить і сьогодні як козацький гімн.