Хрестоматія - Українська література 8 клас - Н. І. Черсунова, О. В. Єременко 2018
Олександр Довженко (1894-1956)
З української прози
Всі публікації щодо:
Довженко Олександр
Письменник, кінорежисер, сценарист, художник, публіцист, громадський діяч.
Мрією О. Довженка було створити національне кіно, наблизивши його естетику до народного мистецтва. Започаткував в українській літературі жанр кіноповісті, сам писав сценарії для своїх кінофільмів. Упродовж усього життя митець намагався зберегти творчу індивідуальність від тиску тоталітарної системи. Гуманістична ідея змінити, оновити світ, зробити його кращим стала провідною в усіх творах письменника.
|
Роки життя |
10 вересня 1894 р. (хутір В’юнище Сосницького повіту Чернігівської обл.) — 25 листопада 1956 р. (м. Москва) |
|
Освіта |
Глухівський учительський інститут, Київський комерційний інститут, Українська академія мистецтв (м. Київ) |
|
Діяльність |
1914 р. — робота вчителем на Житомирщині. 1918 р. — служба в лавах Червоної армії. 1920 р. — завідувач відділу мистецтва в управлінні народної освіти. 1921 р. — співробітник Наркомату закордонних справ УРСР, направлений на роботу за кордон (Варшава, Берлін). 1923 р. — повернення в Україну; карикатурист та художник-ілюстратор у газеті «Вісті» (м. Харків). 1926-1933 рр. — режисер на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів. 1933 р. — переїзд до Москви. 1936-1938 рр. — голова Всесоюзної творчої секції працівників кіно. 1941-1945 рр. — військовий кореспондент. Із 1950 р. — викладач в Інституті кінематографії |
|
Основні твори |
Кіноповісті «Україна в огні», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна»; оповідання «Мати», «Воля до життя», «Ніч перед боєм», «Відступник», «Стій, смерть, зупинись!», «На колючому дроті»; драматична поема «Потомки запорожців» («На зламі століть»), «Щоденник» |