Українська література 9 клас - Хрестоматія - 2017 рік

Києво-Печерський патерик - Літописи як історико-художні твори - ОРИГІНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА КНЯЖОЇ РУСІ-УКРАЇНИ - ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

(Уривок)

Про Прохора-чорноризця, який молитвою із зілля, що лободою зоветься, творив хліб, а з попелу — сіль

/.../ Владика перетворює людське недбальство на чесноту пам'яттю про діла неподобні: про те, що хто творить справи лихі й негідні, будуть віддані — задля гріхів наших — володарям лихим та немилостивим. Та й ті осуду не уникнуть, бо ж суд без милості буде тим, хто милості не творив.

Було ж це за часів, коли в Києві князював Святополк1. Велике насильство творив він: без жодної провини дощенту викорінював вельможних, а у багатьох повіднімав майно. Задля того й учинив Господь допуст, що мали погани над нами силу й багато воєн було з половцями, а до того додавалися й усобища, великий голод та повсюдна й велика нужда в усій землі Руській. Отож тоді й прийшов до ігумена Йоана один чоловік зі Смоленська, який бажав стати ченцем і котрому при постригу дали ім'я Прохор. Коли ж став він чорноризцем, то віддався такому послухові та безмірній здержливості, що відмовився й від хліба. Тож збирав він лободу, власноруч перетирав її, робив із того хліб і тим харчувався. /.../ За те й прозвали його Лободником, бо ж ніколи не куштував він ані хліба, окрім проскури, ані жодного овочу, ні питва, а лише лободу й воду, як то було сказано вище. І ніколи [Прохор] не журився, а завжди служив Господеві в радості. І ніколи не лякався жодної раті, бо жив, наче птиця: адже не набував ані маєтків, ні житниць, де б громадив статки. /.../

Коли ж настав великий голод і від нього великий мор на людей, блаженний не покидав своєї справи — збирав лободу. Побачив один чоловік, як то він це робить, та почав і собі лободу збирати для себе й своїх домашніх, аби прогодуватися в голодний час. /.../

А блаженний Прохор прожив ще багато років у добрій славі, життям богоугодним, чистим і непорочним. І якось занедужав Святий, а князь у той час був на війні. Тоді посилає до нього Святий вістку: „Оскільки надходить час, коли маю я полишити тіло, то, якщо бажаєш, прийди отримати прощення і довершити свою обітницю: своїми руками покладеш мене в домовину і приймеш відпуст від Бога. Це ж очікую твого приходу, а якщо забаришся і я відійду, то не так поведеться тобі війна, як у разі твого приходу до мене“. І почувши це, Святополк у ту ж хвилину розпустив вояків і чимшвидше прибув до Блаженного. А Преподобний багато навчав князя про милостиню, і про прийдешній Суд, і про життя вічне, і про безконечну муку. Дав йому благословення й прощення і, поцілувавши всіх, хто був із князем, та здійнявши вгору руки, віддав дух. Князь же, взявши святого Старця, відніс його до печери й своїми руками поклав у домовину. І після поховання Блаженного пішов на війну, й здобув над безбожними агарянами1велику перемогу, і захопив всю їхню землю, і привів до своєї землі великий полон. Була ж та перемога землі Руської дарованою Богом — за пророцтвом Преподобного. /.../

1 Святополк — Святополк Ізяславович, син князя Ізяслава, онука Ярослава Мудрого. Київський князь з 1093 до 1113 рр.

ПОМІРКУЙ

• За яких обставин відбуваються події оповіді?

• Чому чернець Прохор допомагав людям?

ПРИГАДАЙ

• Що тобі відомо про значення монастирів у Русі, для культури та економіки руських міст?

СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ

Підтвердити чи спростувати

„Слово о полку Ігоревім“ — перший художній твір нашої літератури.

О підтвердити

О спростувати

ЦІКАВІ ФАКТИ

Назва „Слово“ — досить популярна в українській літературі XI-XIII століть: „Слово о законі і благодаті“, що написане митрополитом Іларіоном-русином, слова Кирила Туровського, „Слово Данила Заточеника“, „Слово про князів“, „Слово о погибелі Руської землі“ та ін... Отже, „слово“ і „повість“ — синоніми; їх автор уживає в різних контекстах, але в одному значенні.

1 Агаряни — біблійне плем'я; у переносному значенні — будь-які язичники.