Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро

Українська література 9 клас - Хрестоматія - 2017 рік

Рибалка - ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790-1865) - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Життя Петра Гулака-Артемовського тісно пов’язане з Харківським університетом. Саме тут він зміг сповна реалізувати свої пізнавальні, наукові та управлінські здібності. Та переїзд до Харкова у 1817 році дав змогу Петру Петровичу розкрити і свій найважливіший талант — літературний. У грудні 1818 року в журналі „Український вісник” з’явилася перша, написана живою українською мовою, байка „Пан та Собака”, яка стала дороговказом для інших українських байкарів. Гуманістичні ідеї, соковита мова та поєднання реалістичної і бурлескної традицій розвинулися і в інших творах П. Гулака-Артемовського (байках „Солопій та Хівря”, „Тюхтій та Чванько” (1819), „Дурень і Розумний” (1820), „Батько та Син”, „Рибка”, „Дві пташки в клітці” (1827) тощо). А балади „Твардовський” та „Рибилка”, написані автором у 1827 році під впливом творчості європейських романтиків Адама Міцкевича та Генріха Гейне, стали одними з перших зразків українського романтизму.

Рибалка

Українська балада

Вода шумить!., вода гуля!..

На березі Рибалка молоденький

На поплавець глядить і примовля:

„Ловіться, рибочки, великі і маленькі!”

Що рибка смик — то серце тьох!..

Серденько щось Рибалочці віщує:

Чи то тугу, чи то переполох,

Чи то коханнячко?.. не зна він, — а сумує!

Сумує він, — аж ось реве,

Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..

Аж — гульк!.. з води Дівчинонька пливе

І косу зчісує, і брівками моргає!..

Вона й морга, вона й співа:

„Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький,

На зрадний гак ні щуки, ні лина!..

Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам

У морі жить із рибками гарненько,

Ти б сам пірнув на дно к линам

І парубоцькеє оддав би нам серденько!

Ти ж бачиш сам, — не скажеш: ні —

Як сонечко і місяць червоненький

Хлюпощуться у нас в воді на дні

І із води на світ виходять веселенькі!

Ти ж бачив сам, як в темну ніч

Блищать у нас зіроньки під водою;

Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, —

Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!

Зирни сюди!., чи се ж вода?..

Се дзеркало, — глянь на свою уроду!..

Ой, я не з тим прийшла сюда,

Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!”

Вода шумить!., вода гуде...

І ніженьки по кісточки займає!..

Рибалка встав, Рибалка йде,

То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..

Вона ж морга, вона й співа...

Гульк!.. приснули на синім морі скалки!..

Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..

І більше вже нігде не бачили Рибалки!

ПОМІРКУЙ

• Чому сумує Рибалка? Доведи, що „Рибалка” — романтична балада.

• Яка міфологічна істота названа у творі Дівчинонькою?

• Завдяки чому в баладі „Рибалка” досягається національний колорит?