Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Хрестоматія української діаспорної літератури для дітей та юнацтва - М. В. Варданян 2018
Пригоди котика Кікі (уривок)
Мосендз Леонід
Всі публікації щодо:
Мосендз Леонід
Зібралися муринятка
у відвідини до бабки,
до Марієчки дівчини:
подивитись Україну,
до схочу нагостюватись,
з Кікі-котиком погратись,
показать себе усюди,
розказать, як чорні люди
проживають ген-далеко,
де в вирій летять лелеки,
де зубасті крокодили
Причаїлись в річці Нілі,
де слони і бегемоти
ходять степом без турботи,
де ричать гривасті леви,
де ростуть до зір дерева,
а в зеленій їхній стелі
верещать мавпи веселі,
й де маленькі муринятка
мають мамцю, мають батька.
10 діток в путь спішило
та одне десь забарилось,
чи хотіло їхать завтра, -
9 сіло лиш до авта.
По дорозі зупинились,
наїлися і напились,
переївсь один небога, -
8 рушило в дорогу.
Як доїхали до ліса —
по грибочки розійшлися.
Заблудивсь один.
В печалі 7 лише подалось далі.
А знайшлись на бережочку —
стали гратися в пісочку.
За горбком одне заспало,
далі 6 помандрувало.
А як мчали через мостик
курці, гусці втяли хвостик.
За це шофера в’язнили,
а останніх 5 пустили.
Як їхали коло Ніла,
зачіпали крокодила;
впав один із них до виру, -
далі їхало 4.
В місті перші були кроки
розбігтися на всі боки.
Десь одне там заблукало,
тільки 3 вже їх зістало.
А коли були близенько —
враз захворіло маленьке —
залишилось у шпиталі,
2 поїхало вже далі...
Та один пустун ледащо
не схотів вперед нізащо,
і до Кікі на утіху
лиш 1, як перст, поїхав.
Це ж чемненьке муринятко
доїхало у порядку,
котик Кікі і Марійка
приняли його удвійку,
зараз в ліжечко поклали,
«сон-дрімоту» заспівали,
а як виспалось чорненьке —
пообідало смачненько:
із м’ясцем чудовий борщик
(був його великий горщик),
була курочка варена,
качка й гусочка печена,
з часником були пампушки,
із шкваринками галушки,
ніжки студженні свинячі
і варенички гарячі,
та й млинці і калачі
(як колеса від теліги!),
варенуха і наливка,
ще й на перчику горілка.
А після була забава:
їм Марійка заспівала,
Кікі теж пом’явкав трішки,
показав як ловлять мишки,
показав як пташенята
із садочка виганяти,
як вмивать пухнате рильце
і як муркати в постільці.
Коли досить нагостились —
муринятко в авто сіло:
«Прощавайте, Бабко й Кікі!
шана й дяка вам великі
за прийняття, за гостину, -
та без краю, без упину
гостювати негодяще:
в гостях добре - вдома краще!»
Кікі за морем
Кікі сів на корабель:
«Прощавай, моя Марійко!
До чужих пливу земель —
годі жити нам удвійку!
Тяжко-гірко тут мені,
замаленькі дуже мишки,
і горобчики дрібні,
і сметанки маю трішки.
А за морем, в чужині,
з молочка течуть там річки,
всюди горбики м’ясні
і сметанкові потічки.
Мишки там, як голуби,
мов ті кури горобчата...
Буду жити без журби,
їсти, пити і мявчати!»
Ось за морем Кікі.
Так там усе, як чув удома.
І радіє неборак,
потішається сірома,
що налижеться як слід
на сніданочок сметанки
і спіймає на обід товсту
мишку-сіроманку, на вечерю
горобця величезного, масного...
Час плистиме без кінця
від смачного до смачного.
Над струмочком круть
і верть до сметанки нахилився.
Лапка - ховзь!
І шкереберть —
У сметанці опинився.
Ледь до смерти не дійшло!
Виліз Кікі - став зітхати:
«Ах, удома! Там було лекше
з мисочки хлептати,
ніж в сметанковій ріці!»
Але їсти хоче Кікі,
а довкола горобці
і скачуть грубі та великі.
Хап одного Кікі!
Ах, знову скоїлося лихо:
в ніс горобчик дзюбом бах!
Зацвірінькав і на стріху!
Але в котика набряк
ніс умить, як бараболя;
стогне Кікі-неборак,
наріка на щастя-долю
Але голод допіка,
бачить Кікі —
он там мишка величезна і гладка;
підібрався тишком-нишком,
насталевив м’язи - скік!
Але мишка ніби звикла:
відштовхнула Кікі вбік, з
асміялася і зникла.
Засмутився Кікі вщерть,
засмутився чорний котик:
хоч і круть, чи хоч і верть, -
порожненький все животик!
Знову сів на корабель:
«Повертаюся, Марійко!
Годі вже чужих земель —
далі житимемо вдвійку!»
