Хрестоматія української діаспорної літератури для дітей та юнацтва - М. В. Варданян 2018

Коляда
Перелісна Катерина

Всі публікації щодо:
Перелісна Катерина

На Святвечір раз юрбою

Ми ходили з колядою.

А була така пороша,

Що аж плакав міхоноша,

Бо у торбу з пиріжками

Набивався сніг грудками.

Довелося торбу зняти,

Й під полою прив’язати.

Та як бігли на льоду,

Розгубив він коляду.

Пиріжки ми розшукали,

Хоч і з снігом, позбирали,

А горішки погубились —

Вранці білки поживились.

Ну, та це вже не біда,

Не пропала ж коляда!

Ми йдемо колядувати

Вийди, зіронько, на небо,

Освіти нам путь-дорогу.

Ми йдемо колядувати,

Щоб віддати шану Богу.

Вийди, місяцю, на небо,

Усміхнися нам миленько,

Разом ми почнем колядку,

Що припала до серденька.

Понад снігом, понад світом

Спів дитячий покотився:

Веселіться, нині, люди,

Бог Предвічний народився.

Враз на небі зірки засіяли

Місяць й зорі золотисті,

І колядками під ноги

Простелився сніг іскристий.