Хрестоматія української діаспорної літератури для дітей та юнацтва - М. В. Варданян 2018

Жуки
Будко Софія

Всі публікації щодо:

Дійові особи:

Х л о п е ц ь

Ж у к

Ж у ч и х а

Б р у м - б р у м

Д ж и н ь - д ж и н ь

Х р о м - х р о м

Б у м - б у м

С і м з і р о к

М і с я ц ь

Картина перша

Х л о п е ц ь. Ж у ч к и. Ж у ч и х а. Ж у к.

Надвечір. На краю лісу. З лісу виходить дорога. Попід лісом маленький потічок. Біля нього граються жучки. Дорогою йде хлопець з кошиком, повним грибів, і співає:

Х л о п е ц ь. «Ой, сусідко, сусідко, сусідко, Позич мені люстерко, люстерко - тільки вуса підкручу, підкручу, Завтра рано доручу, доручу». (Побачив грибок у лісі). Ой, який гарний гриб росте.

Побіг у ліс і ще шукає гриби.

Д ж и н ь - д ж и н ь. Брум-брум, ти думаєш, що я оцю ріку не перескочу?

Б р у м - б р у м. Вона дуже широка, ліпше буде, коли не скакатимеш.

Х р о м - х р о м. Не слухай Брум-брума, цього боягуза. Джинь-джинь, давай перескочимо разом.

Б р у м - б р у м. А я вас остерігаю, не робіть цього, бо скажу мамі.

Д ж и н ь - д ж и н ь. Нічого нам не може статися. Ось дивися, як ми уміємо скакати! (Бере Хром-хрома за руку, обоє розбігаються й разом скачуть просто у воду). Плюсь!

Б у м - б у м (що дотепер їв ягоди). Ря-туйте! Батьку! Матусю, рятуйте! Хром-хром і Джинь- джинь впали в річку!..

Д ж и н ь - д ж и н ь, Х р о м - х р о м (з потока). Рятуйте! Ря-туй-те!

Ж у ч и х а (прибігає із Брум-брумом, заклопотано бігають на березі, кричать). Рятуйте! Ря-туй-те!

У с і ж у к и. Ря-туй-те! Ря-туй-те!

Х л о п е ц ь (вибіг із лісу й слухає). Хто потребує помочі?! Я не бачу нікого! (Розглядається). Ж у ч и х а. Ря-тун-ку! По-мо-чі! Мої ді-ти то-нуть!

Х л о п е ц ь. Уже біжу! Де ви, де?!

Ж у ч и х а, Б р у м - б р у м. Тут, тут, в потоці!

Хлопець (біжить). А, це жучки!.. Держіться, держіться! Зараз вас порятую! (Нахиляється над потічком і витягає одного жучка). Бідний, увесь мокрий.

Ж у ч и х а. Ой, добра людино, ще Хром-хром у воді. Тут, тут, за оцим високим очеретом.

Б у м - б у м. Ой, матусю, Хром-хром мав мої ягоди в кишені...

Ж у ч и х а. Мовчи, про це тепер не час думати. (Біжить за хлопцем. Брум-брум витирає травою Джинь-джиня).

Х л о п е ц ь. Уже бачу! (Витяг Хром-хрома). Біднесенький, як трясеться! (Витяг хусточку з кишені). Підожди трохи, обітру тебе й зігрію. (Хухає на нього). Бачиш, уже повеселішав. Але вдруге не ходи до потока, це для вас надто велика вода!..

Ж у ч и х а. Спасибі вам, моя добра людино! Спасибі вам!

Х л о п е ц ь (погладив Бум-бума). Жучки, бувайте здорові! Треба мені поспішати додому, бо матуся ждуть мене. (Бере кошик). До побачення! (Віддаляється й махає їм шапкою).

У с і ж у ч к и. До побачення! Бувай здоровий!

Ж у ч и х а (бере Хром-хрома й Джинь-Джиня за руки). Ходіть до хати, а то ще застудитеся. Брум-брум і Бум-бум - ходіть також! Вечеря приготована, а то і батько вже йде з лісу.

Всі зайшли в гущавину.

Б у м - б у м (за гущавиною). Хром-хром, де мої ягоди?!

Х р о м - х р о м. Не знаю, мабуть, потонули.

Б у м - б у м (плаче). Мої ягоди, дай мені мої ягоди!

Ж у к - б а т ь к о. Мовчіть! Ані слова! Хто ще раз відізветься, не дістане вечері! Тиша.

Картина друга

Сім зірок. Жук-батъко. Брум-брум. Джинь-джинь. Хром-хром. Бум-бум. Місяць.

1 з і р к а (вбігає й запрошує рукою). Ходім, сестрички, трохи побавимося!

2 з і р к а. Поки цей буркотун-місяць прокинеться.

3 з і р к а. Ти справді добре назвала його. Не завжди хочеться йому вставати, але як підведеться, то зараз грізно поведе очима... Ось так глянув учора на мене (показує).

1 з і р к а. На тебе тільки грізно глянув, але я бідна, що вже я мусила витерпіти від нього. Як тільки собі весело моргну, вже й біжить із хмарою за мною. Буває, що сухої нитки не лишиться на мені.

4 з і р к а. А знаєш, як за те Вітер покарав його? Цілісеньку ніч мусив хмарами блукати.

2 з і р к а. Ой же й хороший дідусь цей Вітер. Він хоч і старий, але кріпкий. Бачили сови, як він полює?

1 з і р к а. Вітер? Що ти кажеш! Не може бути!

2 й 4 з і р к и. А ще й як!

Н о в і т р и з і р к и. Сестрички, ви вже тут?

1 з і р к а. Чекаємо на вас.

2 з і р к а. А хто ж нам буде грати?

У с і р а з о м (сумно). Правда, не маємо музики...

4 з і р к а (приклала палець до лоба). Як я учора світила, бачила от там у гущавині жучків.

3 з і р к а. Чудово! Жучки знамениті музики! (Ідуть жучки один за одним).

Ж у к и. Хто нас тут кличе?

Ж у к - б а т ь к о. А, це ви, зіроньки! Хочете потанцювати? Брум-брум, принеси собі скрипку, Джинь-джинь - сопілку, Хром-хром - баса, а ти, найменший, Бум-бум - барабан! (Жучки йдуть у гущавину).

1 з і р к а (до жука-батька). А що хочете за вашу музику?

Ж у к - б а т ь к о. Для вас охоче заграли б ми даром, але, коли можна вас попрохати, то хай кожна з вас, гарні зіроньки, висловить своє побажання нашому приятелеві, Володі, що з великими труднощами витяг із великої ріки моїх двох синків, Джинь-джиня й Хром-хрома.

У с і з і р к и. Добрий і відважний хлопець; таких ми любимо, такому побажаємо.

3 з і р к а (до найбільшої зірки). Ти, сестричко, перша побажай йому!

Зірки виступають з гурту одна по одній.

1 з і р к а. Бажаю йому на ціле життя доброго здоров’я!

2 з і р к а. Я бажаю йому, щоб добре учився!

3 з і р к а. Щоб був працьовитий!

4 з і р к а. Я світитиму йому, щоб ніколи не зійшов з дороги чести!

5 з і р к а. Моє бажання йому, щоб був одважний!

6 з і р к а. Щоб любив над усе Бога і свій народ!

7 з і р к а. А я бажаю йому, щоб ріс на втіху батькам і на славу Батьківщині!

Жучки вертаються, кожний несе свій інструмент.

Ж у к - б а т ь к о. Дякую вам, зіроньки, а ви, мої сини, грайте тепер якнайкраще, щоб здійснилися добрі побажання зірок нашому приятелеві, Володі.

Жучки задоволено притакують.

Ж у к - б а т ь к о. Увага! Раз, два, три...

Жук-батько диригує, жучки грають, зірки танцюють. Іде місяць.

М і с я ц ь. Бу, бу, бу, бу! Бо піду по хмару! (До зірок). Де ваші ліхтарики? Ви лише грали б та співали б! Швидко, швидко принесіть свої світелка! Бу, бу, бу, бу! Бо піду по хмару.

Зірки біжать. Жуки грають ще краще. Місяць заслухується.

М і с я ц ь. Єй-богу, чудова музика! Ногам не встояти на місці (притупує). А що ж, може б, і мені, старому, затанцювати? Та який же я старий? Ану ж!..

Танцює. Зірки приходять з світелками.

1 з і р к а (повертається до товаришок). Диво, диво, дивіться! Дідусь-місяць танцює.

2 з і р к а. І нас кличе!

3 з і р к а. Ходім швидше!

Біжать. Зірки беруться за руки, ходять навколо місяця й співають коломийку. Жучки грають. Місяць танцює.

(Завіса поволі спадає)