Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Поєдинок сина Кожум'яки і печенізького велетня
Українські народні казки

Всі публікації щодо:
Фольклор

Уривок

В літо 992. Пішов Володимир на хорватів. Коли ж повертався він з хорватської війни, прийшли печеніги на той бік Дніпра від Сули. Володимир виступив проти них і зустрів їх на Трубежі коло броду, де тепер Переяслав. (Тепер Переяслав-Хмельницький). І став Володимир на цій стороні ріки, а печеніги на тій, і не насмілювалися ні наші туди, ні печеніги сюди. І от приїхав князь печенізький до ріки, викликав Володимира і сказав йому: « Випусти ти свого мужа, а я свого, хай поборються, Якщо твій муж кине мого на землю, то не будемо воювати три роки. Якщо ж наш муж кине твого на землю, то будемо навпаки - воювати три роки». І розійшлись вони. Володимир повернувся в свій табір, і послав оповісників, а ті ходили і вигукували: «Чи нема такого мужа, який поборовся б з печенігом?» І не знайшлося нікого. На ранок приїхали печеніги і привезли свого мужа, а у наших - не було нікого, Зажурився Володимир і знов послав оповісників, щоб обійшли усе військо.

І ось прийшов до князя один старий дружинник і сказав йому: «Князю! Є в мене дома один менший син. Я вийшов з чотирма, а той дома залишився. 3 самого дитинства ніхто його ще не поборов. Одного разу я насварив його, коли він м’яв кожу, так він так розсердився на мене, що взяв ту волову кожу й роздер її руками». Почувши про те, князь дуже зрадів і послав по нього. І привели молодого Кожум’яку до князя, і князь оповів йому все. Той відповів: «Князю! Не знаю, чи зможу я поборотися з печенігом, Випробуй мене: чи нема у вас великого і сильного бика?» Бика знайшли, великого і сильного, роздратували його розпеченим у вогні залізом і випустили геть. Бик побіг повз людей, а хлопець схопив його рукою за бік і вирвав кожу з м’ясом, скільки захопила рука. І сказав йому Володимир: «Можеш боротися з печенігом». На ранок знов прийшли печеніги і стали викликати: «Де ж ваш муж? Наш ось уже готовий!» Печеніги виставили свого мужа: він був страшенно великий і лютий лицем.

Тоді виступив отрок Володимира. Побачивши його, печеніг засміявся, бо той був зростом і тілом середній. І от розміряли місце між двома полками й пустили один проти одного борців. Вони зчепилися й міцно стисли один одного, й здушив отрок руками печеніга до смерті. І вдарив ним об землю. Скрикнувши, печеніги побігли, і гналися за ними руські, сікли їх і прогнали геть.

Володимир вельми зрадів і заклав місто біля того броду, назвавши його Переяславом, бо тут переяв, тобто перейняв, славу у печенігів той Кожум’яка-отрок. Зробив його Володимир великим мужем і його батька теж. З перемогою і великою славою повернувся князь у Київ.