Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Легкий хліб - Білоруська народна казка
Казки народів світу

Легкий хліб

Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв’язав торбинку і взявся їсти.

Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба. Сподобався вовкові хліб. Він і каже:

- Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче!

- Спершу треба землю зорати...

- Тоді й хліб буде?

- Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати...

- І можна хліб їсти?

- Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти...

- Тоді буде хліб, - облизнувся вовк.

- Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде', холодну зиму перезимує, навесні виросте, потім закрасує', потім почне наливати зернятка, потім достигати...

- Ой, - зітхнув вовк. - Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати.

- Ну, що ж, - говорить косар. - Раз не хочеш тяжки'й хліб їсти, поїж легки'й. Йди на ви'гін, там кінь пасеться.

Прийшов вовк на вигін. Побачив коня:

- Коню, коню! Я тебе з’їм.

- Що ж, - каже кінь, - їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них.

- А й справді, пого'дився вовк.

Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати.

З’їсти то він не з’їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день вовк легкого хліба шукає.

! Закрасу'є - зацвіте.

Ви'гін - частина поля, лугу, куди виганяють пастися худобу.

? Перевірте себе, чи зможете ви прочитати ці слова правильно і швидко: стоми'вся, розв’яза'в, спод'обався, облизнувся, дочека'йся, куще'м, закрасу'є, стрива'й, мару'дна, чолові'че, ви'гін, підко'ви.

Прочитайте розмову косаря і вовка. Як сприйняв вовк розповідь косаря?

Цей твір - оповідання, казка, байка...? Доведіть свою думку.

Знайдіть у творі зачин, основну частину і кінцівку.

Прочитайте, як вовк покуштував «легкого хліба».

Подумайте, що у творі означає вислів «легкий хліб»

Порівняйте значення таких висловів: «легкий хліб», «легка пір’їна», «легка задача». Чим відрізняються значення цих висловів?