Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015


Лічилки

Всі публікації щодо:
Теорія літератури
Фольклор

Залежно від умов функціонування, дитячий фольклор поділяється на ігровий та неігровий. Внаслідок вікової специфіки та характеру дозвілля найбільше в традиції усної дитячої творчості зразків ігрового фольклору. Вони є цілком досконалими і функціональними, адже виражають душевний стан дитини у процесі гри.

Добре відомі лічилки, ігрові пісеньки та інший віршований «галас», який у житті й побуті часом вважається порожньою забавою. Насправді без цих веселих і смішних віршів, без словесної гри, яка в них міститься, дитина ніколи не оволодіє своєю рідною мовою досконало. Нині серед дітей у більшій шані, ніж інші форми фольклору, лічилка. Більшість лічилок у дитячому виконанні звучить як вірші, тільки «смішні». Діти так і ставляться до них, як до веселих віршів, часто змішують їх зі скоромовками, утішками. Основна жанрова особливість лічилки - чіткий ритм, можливість вигукнути окремо всі слова.

Лічилка - один із жанрів дитячого фольклору, римовані лаконічні вірші від п’яти до десяти (іноді більше) рядків, призначені для розподілу ролей під час гри, послідовності участі в ній.

Лічилки - це здавна вигаданий для дітей засіб здійснення об’єктивної справедливості. Ніби сама доля розпоряджається розподілом ролей. А коли це так, то виграш у грі залежить тільки від учасника гри. Дитина під час гри повинна бути меткою, кмітливою, спритною. Всі ці якості в дитячій свідомості розвиває лічилка.

Лічилка виникла у глибокій давнині. У ті часи багато видів роботи були не тільки важкі, а й небезпечні для життя. Одним із засобів розподілу на таку роботу ставала лічилка. Лічилку використовували у реальному житті, тому вона є не самостійним літературним жанром, а прикладним, оскільки має практичне завдання - допомогти в розподілі на роботу. Крім того, у давнину, коли люди вірили у магічну силу слова, лічилка, вірогідно, виконувала ще одну серйозну роль, адже за звуковою структурою нерідко була схожою на замовляння, закликання.

Ене, Бене, раба

Вінтер, вінтер, жаба,

Ене, бене, грець,

Вінтер, вінтер, кець.

Ниточка, голочка.

Синя соколочка,

Щука, карась,

А ти убирайсь.

Голочка, ниточка.

Стакан води,

Першим вийдеш,

Напевно, ти!

Еники, беники,

їли вареники,

Еники, беники, квас,

Вийшов старенький Тарас.

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі

Хліб-паляниця,

З ким хочеш,

З тим поділися.

Ходить кукла по току

В червоному ковпаку.

Мамка, голубка,

Поший мені льольку

З червоного шовку.

Шовк у болоті,

Пан у золоті.

Дзінь, брязь,

Вийшов князь.

Бігли коні під мостами

З золотими копитами.

Дзень, брязь,

Вийшов з мосту старий князь.

Ходила квочка коло кілочка.

Водила діток коло кліток.

Квок, КВОК, золотий клубок.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.