Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015
Звідки пішло прізвище й ім'я Богдана Хмельницького
Легенди та перекази
Всі публікації щодо:
Фольклор
Легенда
Батьків Богдана Хмельницького не знав і не бачив ніхто. А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий прегустий хміль. У діда й баби не було дітей, і вони цьому журилися.
Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав пробирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-густому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові у неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним. Тільки дід увійшов у хату, як побачив, що стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати, і в усіх палатах ясно-ясно стало.
Дід і баба назвали цю дитину Богданом Хмельницьким. Це тому, що сам Бог послав їм цю дитину, а Хмельницьким тому, що знайшли хлопчика в хмелю.
Ріс Богдан не по днях, а по часах... Скоро виріс, і до нього з усіх усюдин сходилися козаки, а він що скаже, то так ті козаки і слухають його.
Богдан зі своїми козаками побудував церкву неподалік від своїх палат, а під церквою викопав льохи, якими водив свої коні до Тясмина, а як напали на нього вороги, то він уходив з козаками у ті льохи, а потім зненацька виходив звідти і перемагав ворогів. Сильна людина була Богдан Хмельницький.
?Цей твір - казка, легенда, переказ? Доведіть свою думку.
Чому людина не знає, доки живе
Ішов одного разу Ісус Христос із святим Петром дорогою і бачить - чоловік городить пліт. Підійшли до нього і дивляться, як він це робить.
- Чому з такого тонкого пруття городиш? - питає чоловіка святий Петро.
- Не таке вже воно й тонке, - відповів чоловік. - Яке є, таким і городжу.
- Узяв би та нарізав товстого пруття, то і пліт би був міцнішим, озвався Ісус Христос до чоловіка.
- А нащо мені міцніший пліт? - посміхаючись, запитав чоловік. - До моєї смерті і цей видержить.
- А хіба ти знаєш, доки живеш? - здивовано запитав Ісус Христос.
- Певно, що знаю. Ще два роки мені залишилось прожити на цьому світі, то і цей пліт доти видержить. А потім, кому буде потрібно, то нехай собі зробить інший.
Тут Ісус Христос і святий Петро попрощалися з чоловіком і пішли своєю дорогою.
- Це недобре, Петре, що людина знає, доки живе, - озвався по дорозі Ісус Христос до святого Петра. - Краще вже нехай людина не знає, доки живе, бо тоді вона буде сумлінно працювати і постійно дбати про себе і свою сім’ю.
Тому від того часу і аж донині жодна людина не знає, доки живе.
! Святий Петро -учень Ісуса Христа, апостол, пророк.
? Цей твір - казка, оповідання, легенда, переказ? Доведіть свою думку.
Що побачили одного разу, подорожуючи, Ісус Христос із святим Петром?
Що в роботі чоловіка їх здивувало і насторожило? Яка розмова відбулася між ними? Прочитайте.
Якого висновку дійшли Ісус Христос і святий Петро після розмови з чоловіком? Що з цього приводу сказав Ісус Христос Петрові?
Поміркуйте разом над виділеними реченнями. Як ви їх розумієте?