Українська дитяча література XVIII - XX століть. Хрестоматія - Частина II - Федотова С. О. 2017

Зимня пісенька
Глібов Леонід Іванович (05.03.1827-10.11.1893)

Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Діти наші квітоньки,

Хлопчики і дівоньки!

Нум гуртом співать;

Ви тягніть тонесенько,

Буду я товстесенько

Окселентувать.

«Зимонько-снігурочко,

Наша білогрудочко,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько,

Рівненько, гладесенько

Срібненьким сніжком.

Ми повибігаємо,

Снігу накачаємо

Купу за садком;

Бабу здоровенную,

Уночі страшенную

Зліпимо гуртом.

Зробим очі чорнії,

Рот і ніс червонії -

Буде як мара.

День і ніч стоятиме,

Вовка проганятиме

Від свого двора.

Зимонько-снігурочко,

Просимо, голубочко,

Щоб мороз стояв,

Бабу товстобокую,

Відьму вирлоокую,

Пильно доглядав.

Гляне ясне сонечко

В весняне віконечко,

Бабу припече;

Де й мороз той дінеться,

Геть від баби кинеться,

З ляку утече!

Баба буде плакати,

Будуть сльози капати,

Знівечать кожух,

Голова покотиться,

Баба заколотиться

І в калюжу - бух!

Висохне водиченька,

Виросте травиченька,

Розцвіте садок, -

Ми тоді весняночку,

Любую паняночку,

Приберем в вінок,

Подаруєм квіточку,

Із васильків скрипочку -

Грай, серденько, грай!

Звесели і воленьку,

І трудящу доленьку,

І весь рідний край».