Українська дитяча література XVIII - XX століть. Хрестоматія - Частина II - Федотова С. О. 2017
Лебідь, Щука і Рак
Байки
Всі публікації щодо:
Глібов Леонід
У товаристві лад - усяк тому радіє.
Дурне безладдя лихо діє,
і діло, як на гріх,
не діло - тільки сміх.
Колись-то Лебідь, Рак та Щука
приставить хуру узялись.
От троє разом запряглись,
смикнули - катма ходу...
Що за морока? Що робить?
А й невелика, бачся, штука, - так
Лебідь рветься підлетіть,
Рак упирається, а Щука тягне в воду.
Хто винен з них, хто ні - судить не нам,
та тільки хура й досі там.
Коник-стрибунець
У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець,
Чи в пшениченьку, чи в жито.
Досхочу розкошував
І цілісенькеє літо,
Не вгаваючи, співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма...
Коли гульк - аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав’я
- Дядьку, он зима біліє!
От тепер вже згину я!
Чуєш - в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть?
- Опізнився, небораче, -
Одказав земляк йому, -
Хто кохав життя ледаче,
Непереливки тому.
- Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте, -
Каже Коник, - пташки, квітки.
Любе літечко на те;
Скочиш на траву шовкову -
Все співав би та співав... -
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
- Проспівав ти літо боже. -
Вдача вже твоя така, -
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!