Українська дитяча література XVIII - XX століть. Хрестоматія - Частина II - Федотова С. О. 2017

Ялинка
Олександр Олесь Кандиба Олександр Іванович (05.12.1878-22.07.1944)

Всі публікації щодо:
Олесь Олександр

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушинку,

Сам запрягся в саночки

І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

А на мене зайчик - плит!

Став ялинку віднімати.

Я сюди, а він туди...

«Не віддам, - кричить, -

Нізащо»

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо.

Не пущу, і не проси!

І цяцьками можна гратись.

Порубаєте ліси -

Ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,

І ведмеді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійники-синиці!»

Страшно стало... «Ой, пусти,

Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, -

Я не буду більш ніколи!»

Низько, низько я зігнувсь

Іще нижче скинув шапку...

Зайчик весело всміхнувсь

І подав сіреньку лапку.