Українська дитяча література XIX - XX століть. Хрестоматія - Частина III - Федотова С. О. 2018

Їжачок
Стус Василь Семенович (06.01.1938-04.09.1985)

Всі публікації щодо:
Стус Василь

Два хлопчика біля струмка

Метеликів ловили

І молодого їжака

На стежці перестріли.

Той щойно мишку був спіймав,

Поласував нівроку,

І по обіді спочивав,

Вилежуючи боки.

- Це мій! - А я кажу - це мій,

Сварилися хлоп’ята.

- Ану, віддай мені мерщій!

- Ану, не зачіпати!

- До нього перший хто підбіг?

- А перший - хто помітив?

- Ото дива - ні рук, ні ніг,

Самі шпильки жалити.

- Хіба це справжній їжачок?

Це так собі. Невдаха.

Усе одно, аби в пеньок

Набити гострі цвяхи!

- То, може, візьмеш молотка,

Гвіздків і деревину

І нам змайструєш їжака?

- Та за одну годину! -

І поки хлопці про гвіздки

Живенько розмовляли,

Їжак пустився навтьоки,

Чкурнув - що духу стало.

Благенькі ніжки в їжака,

Та дременув він скоро -

Межи галуззя, сторчака

Пустився з косогору.

Гостренький носик, як багнет,

Дорогу прокладає.

Аж ось і луг, і очерет,

Де він кубельце має.

Ще б довго хлопці задарма

За їжака сварились,

Аж зирк - утік їжак, нема!

Одразу й помирились.

Лише один із хлопчаків

Став дошкуляти: «Чуєш?

Ходи - я дам тобі гвіздків,

Ти їжака змайструєш. -

А той у відповідь йому:

- Ходімо й майструвати.

Я в руки молоток візьму,

Гвіздки ж - тобі тримати!

- А як по пальцях?

- Не біда,

Я битиму не дуже,

Хоч пальці й не мої.

- Ну да,

Ти хитрий лис, мій друже!

(1 липня 1974 року).