Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська дитяча література XIX - XX століть. Хрестоматія - Частина III - Федотова С. О. 2018
Про що думала Марійка
Сухомлинський Василь Олександрович (28.09.1918-02.09.1970)
Всі публікації щодо:
Сухомлинський Василь
Маленькі діти гралися в піжмурки. Це така гра, коли всі ховаються, а один шукає. Той, хто шукає, мусить знайти всіх.
Заховалася маленька синьоока Марійка під високою вербою та й жде. Шукає Миколка.
Ось він знайшов Ларису. Та скрикнула, засміялася й побігла.
Потім знайшов Петрика. І той скрикнув, засміявся й побіг...
Бігають діти, сміються, а Марійку ніхто не шукає:.
«Чого ж це про мене забули?» — думає вона. Все-таки боляче Марійці: «Стоятиму під вербою літо,
стоятиму осінь, зиму стоятиму. Засну, вкриє мене сніг і пробудить весна. Стану тоненькою вербичкою,
шукатимуть мене тато й мама, шукатиме й Миколка, шукатиме Лариса, шукатиме Петрик. І ніхто мене
й не знайде, і всі сумуватимуть».
Так думала Марійка, аж хтось торкнувся до Марійчиної руки. То був Миколка. Він шукав Марійку і
знайшов її. Марійка радісно скрикнула, а з верби злетіли чорні птахи й полетіли далеко-далеко. То від
летіли сумні Марійчині думки.
