Українська дитяча література XIX - XX століть. Хрестоматія - Частина III - Федотова С. О. 2018

Руденький
Нестайко Всеволод Зіновійович (30.01.1930-16.08.2014)

Всі публікації щодо:
Нестайко Всеволод

На дитячому майданчику гралися двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці.

Чорнявий хлопчик похапливо тицьнув цукерку до рота.

Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і дременув у під'їзд. Дівчинка зойкнула, скривилась і заплакала.

Руденький подивився на дівчинку, тоді на свою цукерку, тоді знову на дівчинку, тицьнув їй цукерку і швидко пішов геть. Наче боявся, що вона поверне її.

Коли він проходив повз дідуся, який сидів на лавочці і все бачив, дідусь усміхнувся до нього і сказав:

- Ти зробив правильно. Ти хороший хлопчик.

Руденький спинився, почервонів. Потім зітхнув:

- Ні, дідусю, я не зовсім хороший... Мені! не хотілося віддавати... Правда!.. І чого поганим бути легко, а хорошим - важко? Мені інколи хочеться бути поганим. Але... але соромно.

Дідусь пильно глянув на нього.

- Ну, тоді я помилився. Пробач, ти не просто хороший хлопчик. Ти справжній молодець! Бо в тебе є совість. А совість, голубе І мій, - це в людині головне.