Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Руданський Степан
Короткий переказ - Пан та Іван в дорозі - СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ
Побратались пан з Іваном,
По світі мандрують.
Разом їдять, розмовляють.
Разом і ночують...
На кожному через плечі
Висить по торбині.
Лиш пан таки у чемерці1,
Іван у свитині2...
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж задумав пан поганий
Хлопа3 ошукати4...
Та й говорить до Івана:
„Знаєш що, Іване?
То нам варто б попоїсти!..“
„То що ж? їжмо, пане!..“
„Але знаєш що, Іване?
Починаймо з твої!
А як твоя спорожніє.
То тоді до мої!“
„Добре, пане!“ — Іван каже,
Зняв свою торбину,
На травиці зеленії
Постелив свитину.
Попоїли таки добре:
Комара здушили...
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
Прийшов вечір.
Знов у полі
Стали ночувати.
Вже панову отеє б торбу
Треба починати.
Але пан про те ні слова.
На землі лягає,
Кладе торбу під голови,
Хлопа замовляє:
„Що би ти робив, Іване, —
Став його питати, —
Якби тобі довелося
Таке поле мати?..“
„А що ж, пане, я орав би.
Хлібом засівав би
Та ходив би до Адесу5,
Сіль і гроші мав би...“
„А що я — не так робив би.
Пан почав казати: —
Я казав би на сім полі
Місто збудувати...
Там би в мене стояв палац,
Там підряд крамниці.
Там перекупки з булками,
А тут дві різниці6...
Отоді приходь,
Іване, мене балювати7!..“
„Ет, спасибі, — Іван каже, -
Лучче будем спати!..“
Незабаром на все горло
Став Іван хропіти,
Незабаром коло него
Став і пан сопіти...
Тілько що пан заснув добре,
Іван підійнявся
Та до панської торбини
Як сам присотався8...
То і курку, і печеню9,
І кавалок кишки10 —
Все, що було у торбині.
Стеребив11 до кришки.
Пробудився пан раненько.
Пропаща година!
І сам, бідний, хоче їсти,
І пуста торбина...
Розбуджає він Івана
Та й його питає.
А Іван стиснув плечима
Та й одповідає:
„А що ж, пане, та ж ви вчора
Місто будували:
Тут стояли дві різниці,
Там булки стояли!..
А по місті, звісне діло.
Собаки ходили!..
То вони-то вашу торбу,
Певне, стеребили!“
Посвистав12 пан по торбині.
Нічого діяти!..
„Вставай, — каже, — вже, Іване!
Пора мандрувати“.
Пішли вони, ідуть степом,
Тяженько зморились...
Аж насилу перед вечір
До села прибились.
Відчиняють колової
Аж блукає гуска.
Іван гуску — та в торбину:
Є вже і закуска...
Повернули в пусту хату.
Гуску спорядили:
Общипали, обшмалили,
У піч посадили...
Але пан гадає знову
Хлопа ошукати.
„Знаєш, — каже, — що, Іване?
Ми лягаймо спати!
Та кому із нас присниться
Кращая закуска.
То вже ціла тому взавтра
Достанеться гуска!..“
„Та як спати, то і спати.
Не батька питати!“
Постелив Іван свитину
Та й лягає спати...
Але рівно в опівночі
Іван пробудився,
Із’їв собі цілу гуску
Та й знов положився.
Встає рано й пан голодний
Та й давай казати.
Як то він во сні до Бога
Ходив балювати,
Та якії там потрави13
Йому подавали.
Як його й самі святії
їсти припрошали...
„Ані слова! — Іван каже:
— Ваша правда, пане!
Я сам бачив, як ви їли
Якісь марципани14...
Та й дивлюсь, що не голодні.
Маєте закуску,
Та до печі помаленьку.
Та й стеребив гуску!..“
„Чи ж то правда? — пан питає.
— Всю із’їв, Іване?“
— „Та аби я так здоров був.
— Як всю із’їв, пане!..“
— Димом здимів пан із хати,
— А Іван озвався:
— „Хтів пан когось ошукати,
— Та й сам ошукався!..“
1 Чемерка — старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію зі і кладками позаду.
2 Свитина — старовинний довгополий одяг із домотканого грубого сукна.
3 Хлоп — чоловік, хлопець (зневажливе).
4 Ошукати — обдурити.
5 Адеса — мається на увазі м. Одеса, куди чумаки їздили по сіль. її німця — м’ясна крамниця.
6 Різниця – м?ясна лавка
7 Балювати — бенкетувати
8 Присотатися — узятися за що-небудь, припасти.
9 Печеня — запечене або смажене м’ясо.
10 Кавалок кишки — шматок ковбаси.
11 Стеребити — поїсти.
12 Посвистати — понишпорити, пошукати.
13 Потрави — страви.
14 Марципани — кондитерський виріб із мигдалем та горіхами.
Коментар
Співомовка С. Руданського „Пан та Іван в дорозі“ дуже нагадує народну казку. Пав вважав себе розумнішим за мужика, вигадував різні способи обдурити його, але кожного разу програвав сам. Тож мораль цього твору прозора й висловлена в останніх рядках: „Хтів (хотів) пап когось ошукати (обдурити), та й сам ошукався!“
