Всі публікації щодо:
Теліга Олена

Короткий переказ - Радість - ОЛЕНА ТЕЛІГА - ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

Ой, не знаю, що то за причина, —

Переходжу обережно вулицю,

І весь час до мене радість тулиться.

Як безжурний вітрогон-хлопчина.

До міського руху ми не звикли,

А хлопчина рветься, як метелиця.

Ніби поле перед нами стелиться.

Ніби зникли авта й мотоцикли.

І сама я на ногах не встою.

Пролітаю між людьми похмурими,

Козачка вдаряю попід мурами —

Бо хлопчина не дає спокою!

Коментар

Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе „вітрогон-хлопчина“, що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і „похмурі люди“ тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.