Короткий переказ - Пісня мандрівного спудея - ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ

Слова: Юрій Андрухович

Обробка слів, переклад: Мертвий півень

Агов мої маленькі

чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ

туди, де кров з любов'ю

черленяться,

де пристрастей і пропастей

сувій...

Я — ваш отець, тож будьте мені

вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

Отож — на світ, за діло,

чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

З риторик і поетик академій —

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими — вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір)!

Або в поля, як на зелену прощу

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже .

прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись,

наслухало,

щоб завше був натхненний

соловій...

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів

благословіть!..

Отож — на світ, за діло,

чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!


Коментар

„Спудеї“ — це студенти академій у давнину. Часто на канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність, У пісні — звернення спудея до своїх творів (пісень), які складалися з любов'ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просяться на волю, і треба, щоб вони зворушували серця людей, щоб від них і „явір тихі сльози витирав“, і небо слухало, і соловей співав.