Всі публікації щодо:
Павличко Дмитро

Короткий переказ - Був день, коли ніхто не плаче - ДМИТРО ПАВЛИЧКО

* * *

Був день, коли ніхто не плаче,

Був ясний день, як немовля.

Та я здригнувся так, неначе

Твоє ридання вчув здаля.

Я знаю — ти не заридала,

А в світі, що гуде й гримить,

Мене лиш пошепки назвала,

До себе кликнула в ту мить.

Коментар

Кажуть, що близькі люди, які люблять, відчувають одне одного на відстані, знають, коли з кимось із них щось трапляється.

Ліричний герой закоханий, він готовий будь-якої миті прийти, прилетіти на перший поклик дорогої йому людини. Адже в нашому складному світі, де все „гуде й гримить“, безліч небезпек, а найбільша — байдужість оточуючих.