Короткий переказ - Веснівка - МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - ПОЕТИ-РОМАНТИКИ

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ

Цвітка дрібная

Молила неньку,

Весну раненьку:

„Нене рідная!

Вволи ми волю —

Дай мені долю,

Щоб я зацвіла,

Весь луг скрасила.

Щоби я була,

Як сонце, ясна,

Як зоря, красна,

Щоби-м згорнула

Весь світ до себе!”

„Доню, голубко!

Жаль мені тебе.

Гарная любко;

Бо вихор свисне,

Мороз потисне.

Буря загуде —

Краса змарніє.

Личко зчорніє,

Головоньку склониш,

Листоньки зрониш, —

Жаль серцю буде”.

Коментар

Веснівка — це веснянка, весняна пісня. М. Шашкевич створює поетичну картину, яку можна розуміти й алегорично. Квітка (цвітка) просить матусю-весну, щоб та допомогла їй швидше розквітнути, привернути до себе увесь світ своєю красою. А ненька остерігає необережну квіточку, яка не розуміє, що ще можуть бути мороз, вітер, які знищать її красу.

Так і матері застерігають своїх доньок, які прагнуть швидше подорослішати. Вірш нагадує народну пісню, містить ознаки національного гуцульського колориту, зокрема діалектизми.