Короткий переказ - Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ - РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ

„Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2)

Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”.

„Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2)

Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”.

„Ой коли б я крила мала ще й солов'я очі, (2)

Я б до тебе прилетіла серед опівночі.

Я б до тебе прилетіла, біля тебе сіла, (2)

Я б з тобою,.мій миленький, розмову повела.

Як з тобою кохалися — сухі дуби цвіли, (2)

А як стали розлучатись — зелені пов'яли.

Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, (2)

Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили”.

Коментар

Пісня „Світи, світи, місяченьку...” змальовує класичний „любовний трикутник” — дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. Дівчина нагадує про їхні щирі раніше стосунки, про те, що „й сухі дуби цвіли”, а потім і „зелені пов'яли”, як розлучились. Вона ладна пташкою стати, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Діалоги, повтори, поетичний паралелізм та інші засоби виразності роблять твір художньо довершеним.