Стислий виклад твору

ЛІНА КОСТЕНКО
Пісенька про космічного гостя

Достигають яблука ранети2.

Рання осінь листя золотить.

Гарний хлопець з іншої планети,

може, завтра в гості залетить.


Діло звичне — міжпланетні мандри.

Усміхнеться, зніме свій шолом.

Скаже: — Там, в сузір'ї Саламандри,

твій коханий бив тобі чолом.


Я спитаю: - Є у вас поети?

Як по-марсіанськи — макогін1?

Знаєш, там туманність Андромеди,

хай не йде так часто на обгін.


Він посидить, трохи відпочине,

цей мій дивний, нетутешній гість.

Планетарно синіми очима

про безмежний космос розповість.


Прийдуть люди з ним погомоніти,

хлібом-сіллю я їх пригощу.

Передам йому для Береніки

білі айстри в крапельках дощу.


Перевірю техніку в ракеті,

розкажу, як звуться журавлі.

Хай посіє в себе на планеті жменьку

слів із нашої землі.


Апарат космічний загуркоче,

пропливе смарагдовий2 кортеж3...

—   Добре, я коли-небудь заскочу.

Ти в якій галактиці4 живеш?


1 Макогін — дерев'яна палиця для розтирання маку в макітрі.

2 Смарагдовий — яскраво-зелений. ' Кортеж — урочиста процесія, виїзд.

3 Кортеж – урочиста процесія, виїзд

4 Галактика — космічна система, що складається із зірок, туманностей та ін.


Коментар

Хто не мріє про майбутнє, не уявляє собі його якось! І в першу чергу ці уявлення пов'язані з освоєнням космосу, із зустрічами з «братами по розуму». Мабуть, космічні пришельці будуть мати високорозвинені цивілізації, вмітимуть робити те, чого ще не навчилися земляни. Але такої роси на квітах, таких запашних слів, як у нас, вони, напевне, не матимуть. Буде їм чого повчитися і в нас, землян, наприклад, зустрічати гостей хлібом-сіллю, милуватися журавлиним ключем у небі, айстрами в крапельках дощу.

Вірш пронизаний безмежною любов'ю до рідної планети Земля. тонким гумором, національною гордістю.