Короткий переказ - Троє схотінок - ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - ПОЕТИ-РОМАНТИКИ

Короткий переказ - Троє схотінок - ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ - ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ - ПОЕТИ-РОМАНТИКИ

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

Одной картини я желал быть вечно зритель.

Пушкин

Я не хотів би ні царських палат.

Ні вертоградів пишно-прохолодних.

Аби у мене був з душею добрий лад,

Щоб не насилував я мислей благородних.

Я не хотів би світових утіх,

Що забавляють олухів великих,

Аби у мене був веселий в серці сміх

Серед моїх книжок, моїх палатів тихих.

Цураюсь я багатства, висоти

І популярності, ума отрути,

Аби Мадонною, о сонце доброти,

Сіяла ти мені в мої хмарні минути!

Коментар

Мрія поета — жити в гармонії з душею. Йому не потрібні багатство, утіхи, він не хотів би забавляти своїми творами „олухів великих”. Найкраще — це працювати серед книг, радіти життю, мати в серці доброту й вірну подругу поряд, яка б з усмішкою Мадонни підтримувала у тяжкі хвилини.

Отже, „три схотінки” — це три хотіння, три бажання: миру душі, праця серед книг і рідна людина поряд.