Всі публікації щодо:
Франко Іван

Короткий переказ - Безмежнеє поле в сніжному завою - ІВАН ФРАНКО - ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ.

Безмежнеє поле в сніжному завою.

Ох, дай мені обширу й волі!

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною

І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю.

Як вихор, що тутка гуляє,

А чень утечу я від лютого болю,

Що серце моє розриває.

Коментар

У вірші „Безмежнеє поле...” І. Франко змальовує алегоричну картину життя — „безмежного поля”, досить суворого — „в сніжному завою” (уборі). Ліричного героя мучать „болі” — життєві негаразди. Єдиний товариш — це, можливо, поетичний талант, який може дати розраду, допомогти подолати відчай і жаль. Тому поет устами ліричного героя просить дати йому „обширу й волі” — свободи для творчості. Як і кожна алегорична картина, ця може бути прочитана й по-іншому.