Короткий переказ - Як дитиною, бувало - ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Короткий переказ - Як дитиною, бувало - ЛЕСЯ УКРАЇНКА

ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо.

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.


„Що, болить?” — мене питали,

Але я не признавалась —

Я була малою горда, —

Щоб не плакать, я сміялась.


А тепер, коли для мене

Жартом злим кінчиться драма

І от-от зірватись має

Гостра, злобна епіграма1, —

Безпощадній зброї сміху

Я боюся піддаватись,

І, забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.


1 Епіграма — зле і дотепне зауваження про кого-небудь.


Коментар

Головна риса ліричної героїні вірша (як і самої авторки) — гордість, велика сила духу. Сльози вона вважає слабкістю. Але проходить час, і героїня потрапляє в зовсім іншу ситуацію, протилежну. Коли їй хочеться посміятися над кимось, висміяти якісь вади, вона боїться образити людину й плаче, „щоб не сміятись”.