Короткий переказ - Крізь сотні сумнівів я йду до тебе - ВАСИЛЬ СТУС
* * *
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто
зневір. Моя душа, запрагла неба,
в буремнім леті держить путь на стовп
високого вогню, що осіянний
одним твоїм бажанням. Аж туди,
де не ступали ще людські сліди,
з щовба на щовб, аж поза смертні хлані
людських дерзань, за чорну порожнечу,
де вже нема ні щастя, ні біди
і врочить порив: не спиняйся, йди.
То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.
Коментар
В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра і правди. Але там чекають його „сотні сумнівів”, „сто зневір” і треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем („йти з щовба на щовб”), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — „предтеча”.