Короткий переказ - Крізь сотні сумнівів я йду до тебе - ВАСИЛЬ СТУС

ВАСИЛЬ СТУС

* * *

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,

добро і правдо віку. Через сто

зневір. Моя душа, запрагла неба,

в буремнім леті держить путь на стовп

високого вогню, що осіянний

одним твоїм бажанням. Аж туди,

де не ступали ще людські сліди,

з щовба на щовб, аж поза смертні хлані

людських дерзань, за чорну порожнечу,

де вже нема ні щастя, ні біди

і врочить порив: не спиняйся, йди.

То — шлях правдивий. Ти — його предтеча.


Коментар

В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра і правди. Але там чекають його „сотні сумнівів”, „сто зневір” і треба вперто, наполегливо долати щабель за щаблем („йти з щовба на щовб”), щоб досягти мети або хоча б прокласти дорогу іншим, бо він — „предтеча”.