Короткий переказ - Приходять предки - АНДРІЙ МАЛИШКО - МИ - УКРАЇНЦІ

АНДРІЙ МАЛИШКО

Приходять предки, добрі і нехитрі,

У бородах, простелених на вітрі,

Не руки — а прогнуті чорні віти,

Не очі — а прозористі орбіти.

І кайдани подзвонюють з плугами,

Зерно і кров, і ночі із снігами.


Чи ти не став розщепленим, як атом.

Недовірком, схизматом1 чи прелатом2

Ярижкою нікчемним3, псом на влові?

Дитино наша, ягодо з любові!..

Дарують ласку, повну болю й змоги,

Щоб у очах уздріть нові прологи.


1Схизмат — людина, що зрадила істинній вірі.

2Прелат — узагальнена назва католицьких священиків

3 „Ярижкою нікчемним” - тобто улесливим прислужником

Коментар

Без минулого немає майбутнього. І кожне нове покоління звітує перед минулим, відповідає за майбутнє. Наші предки мужньо боролись за волю та незалежність, багато страждали. Зберегли й відстояли рідну мову, то ж мають певне право спитати: а що ж зробили для збереження мови, кращих традицій, для розбудови нашої держави ми з вами? Не секрет, що в історії України було багато трагічних сторінок. Були й зради, і відступництво самих українців, були незгоди у виборі подальшого шляху. Та коли знаєш минуле, є надія, що не повториш його помилок. От і приходять предки. Так їм хочеться побачити „нові прологи”, відчути, що немарно вони воювали, проливали кров, працювали, творили.