Всі публікації щодо:
Теліга Олена

Короткий переказ - Пломінний день - ОЛЕНА ТЕЛІГА - ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА

День прозорий мерехтить, мов пломінь,

І душа моя горить сьогодні.

Хочу жити, аж життя не зломить.

Рватись вгору чи летіть в безодню.

Хоч людей довкола так багато.

Та ніхто з них кроку не зупинить.

Якщо кинути в рухливий натовп

Найгостріше слово — Україна.

1 тому росте, росте прокляття!

Всі пориви запального квітня

Неможливо в дійсність перелляти.

На землі байдужо-непривітній.

Хочу крикнуть в далечінь безкраю

І когось на допомогу кликать.

Бо душа моя сьогодні грає

І рушає на шляхи великі.

Хай мій клич зірветься у високість

І, мов прапор в сонці, затріпоче,

Хай кружляє, мов невтомний сокіл

І зриває рідних і охочих!

Все чекаю на гарячий подих, —

Геній людський чи лише випадок, —

Щоб застиглі і покірні води

Забурлили водоспадом.

І коли закрутить непогода

І мене підхопить, мов піщину,

Хай несуть мене бурхливі води

Від пориву до самого чину!

Коментар

Лірична героїня поезії (яка зливається з образом автора) має глибокі патріотичні почуття. її найбільша гордість і найбільший біль — Україна. Навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, відчути „гарячий подих,” однодумців і діяти, рушати „на шляхи великі”, бурлити „водоспадом”, щоб „найгостріше слово — Україна” стало найлагіднішим, наймирнішим.