Короткий переказ - Господи, гніву пречистого - ВАСИЛЬ СТУС

ВАСИЛЬ СТУС

* * *

Господи, гніву пречистого

благаю — не май за зле.

Де не стоятиму — вистою.

Спасибі за те, що мале

людське життя, хоч надією

довжу його в віки.

Думою тугу розвіюю,

щоб був я завжди такий,

яким мене мати вродила

і благословила в світи.

І добре, що не зуміла

мене від біди вберегти.


Коментар

Мужня, стоїчна поезія „Господи, гніву пречистого...” В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя у тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде „на амбразуру”, на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу.