Короткий переказ - Михайло-семиліток - АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ

Короткий переказ - Михайло-семиліток - АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ

АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ

Було це за часів, коли на нашу землю нападали печеніги. Князював у золотоверхому Києві Володимир. Був у нього син Михайлик. Хоч малому лише сім років, але він вже був славним стрільцем і вершником. Любив його весь народ.

Якось печеніги великою силою облягли Київ. Б'ють у мури, стріляють, а не можуть подолати киян. Спитали у ворожбитів. А ті й кажуть, що не взяти міста ворогам, поки буде там Михайло-семиліток. Бо він — „душа народу, його сила”. І порадили послати гінців до князя Володимира та запропонувати йому віддати князенка у заклад печенігам за те, що вони відступлять від Києва. Якщо ж Володимир не захоче ризикувати сином, то треба заслати до міста чорних духів, які вмовлять киян — ті ж бо не знають, яке багатство в себе мають. Довго думав-мучився князь, не знав, що робити, а чорні духи й нашептали йому, що треба скликати віче (народні збори).

Скликали віче, а між народом уже ходять невидимі чорні духи й підмовляють: „Нічого князенкові не станеться, у полоні до нього добре ставитимуться, а місто позбудеться облоги”.

А тут ще й брат Михайлика, Лихослав — страшний та злий — виступив, нібито про городян дбаючи, порадив віддати у заклад хлопчика, намірившись самому стати паном в цілій Україні.

Засмутився Михайлик-семиліток, дізнавшись про рішення віче. Виступив він перед громадою й докорив киянам, бо не знають вони, що роблять.

Узяв коня, в якого тієї ж миті виросли крила, проїхав через Золоті ворота, підхопив їх — і давай ворогів бити. Побив усіх та й поїхав далеко-далеко. Поставив там Золоті ворота й стереже їх до слушного часу. Сидить там і не старіється — усе такий же семиліток.


Коментар

Казка А. Лотоцького утверджує думку про безсмертність душі людини, про силу, яка в ній криється. Кияни, брат Лихослав та й сам Володимир піддалися намові чорних духів, хотіли віддати найдорожче - душу народу. І тільки чарівні сили Михайлика-семилітка врятували їх і від ворогів, і від зла у своїй власній душі.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.