Короткий переказ - Ой матінко, та не гай мене - УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ - ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ

Ой матінко, та не гай мене,

В доріженьку виряджай мене.

Бо вже нічка та темненькая,

Доріженька та далекая.

Їхать лісом та все коренистим,

їхать шляхом та все кам'янистим.

Щоб з доріжки не зблудитися,

Дівчиноньки не згубитися.

Коментар

Коли молодий забирав молоду до себе додому, споряджали „весільний поїзд” і співали відповідні пісні, як-от „Ой матінко, та не гай мене” (не гай,— не затримуй). Дівчина просить матір, яка все не може розпрощатися з дочкою (адже вона назавжди переходить в іншу сім'ю), щоб та її не затримувала, говорячи, що дорога важка й небезпечна. Насправді ж із цим весільним дійством було пов'язано багато прикмет, „весільний поїзд” усіляко оберігали від „нечистої сили”, недоброзичливого погляду.