Короткий переказ - Дивосвіт, або ж Перша книжечка для Дзвінки - ІГОР КАЛИНЕЦЬ

ІГОР КАЛИНЕЦЬ

(Фрагмент)

1. Стежечка


Ходім зі мною стежечко

обережно

не зачепися за камінець

переступи соломку

і під спориш не ховайся

все одно бачу


а там

за городом

ого як ти виросла


сама біжиш

через струмок перескакуєш

батіжком по пилюці цвяхаєш

за суницею збочуєш

топчеш горох при дорозі


коли б глянути

стежко

он з тої гори

на всенький світ


тільки не поспішай

така верчена ти як дзиґа

але ж світ красний

голова крутиться


4.Блискавка

пливе собі королева

королева темряви


у дзеркало

а темно


зблисне

на мить

світлом


зазирне


хто на світі найгарніший


ви ваша темність

відкаже дзеркало

похапцем


заспокоїться королева

на часину


сказано писана красуня


8. Веселка


надягла веселка

стрічок стрічок

як у свято взяла

коромисло1

і пішла до річки


дорогою перестрів її

князенко Соняшник

із золотим черевичком

в руці


поміряла веселка

якраз на ніжку


от вони й побралися


10. Криничка

сплю глибоко-глибоко

а ще глибше

мати моя підземна


я їй про зорі розповідаю

а вона про коріння дуба


я їй про хмаринку

а вона студеним молоком

мене поїть


я їй про метелика

а вона

з водяного царства

русалку приводить


а оце

весняна калина

не хоче забрати з мене

свою подобу


тільки сонце

п'є та п'є

калинову воду

через золоті соломинки


15. Дим

втік дим від вогнища

просто у синіх джинсах

розпатланий

та й подався у мандри


тільки спечену картоплину

прихопив

по дорозі до міста


сів у трамвай

принюхується


зітхнула кондуктор

— осінь мені запахла


залоскотало водієві в носі

повернув трамвай

і гайнув у гай


я не в той трамвай сів

подумав дим

і через вікно

вистрибнув


1 Коромисло — дерев'яна вигнута палиця з гачками на кінцях, якою на плечах відра з водою.

Коментар

(до всіх віршів зі збірки „Дивосвіт” І. Калинця). Хто не бачив стежки, кринички, блискавки чи диму? Звичайні явища, поняття. Але поет І. Калинець побачив у них незвичайне, оживив їх. І це не якась фантастика, а багата уява, поєднана з тонкою спостережливістю, оригінальним світобаченням. І ось уже не ти йдеш у красний світ стежкою, а вона тебе веде, пустотливо забігаючи на узбіччя за суничкою; блискавка — королева ночі, що ніяк не заспокоїться, поки її не назвуть найгарнішою „вашою темністю”; веселка воду бере з річки й зустрічається з князенком Соняшником, дим — розпатланий, у синіх джинсах, мандрує містом, розносячи лоскотливий запах осені.

Поезії написані вільним, неримованим віршем, але читаються легко, містять у собі чарівну приховану музику слова й думки.