Два кольори - ДМИТРО ПАВЛИЧКО - скорочено

Два кольори - ДМИТРО ПАВЛИЧКО - скорочено

Як я малим збирався навесні

Піти у світ незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила мені

Червоними і чорними нитками.


Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги,

Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні і радісні дороги.


[...]


Мені війнула в очі сивина,

Та я нічого не везу додому,

Лиш горточок старого полотна

І вишите моє життя на ньому.


Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотні, в душі моїй оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне — то любов, а чорне — то журба.


Сріблиться дощ в тоненькому тумані,

Як ниточка в прозорім полотні.

А сонце по його блискучій грані

Тече і душу сповнює мені.


Ліричний герой просить зустріти його і зупинити ласкавим поглядом його страждання.


Моя печаль тебе не поневолить,

А тільки радісний розбудить щем,

Немов цього туману срібна волоть,

Замаєна і сонцем, і дощем.


Вірш Д. Павличка „Два кольори” був покладений на музику й став народною піснею. Ця поезія близька і зрозуміла кожній людині. Основні мотиви лірики поета — історія народу, проблеми нації, мовне питання, психологічний самоаналіз.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.