ІНФАНТА - МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ

Українська література 10 клас (рівень стандарту) - Л. Т. Коваленко - Оріон 2018

ІНФАНТА - МИКОЛА ВОРОНИЙ: ШУКАЧ НОВОЇ КРАСИ - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ

Роботу над віршем „Інфанта” М. Вороний розпочав у 1907 р. Це період реакції після російської революції 1905 р. Мріям українців на визволення ще не довелося збутися, але в колах інтелігенції все сильнішим ставало усвідомлення того, що вони неминучі.

Поет завершив роботу над віршем у 1922 р. в еміграції — через п'ять років після жовтневого перевороту 1917 р. та загарбання України більшовиками.

М. Вороний відтворює свої переживання від національної революції та оцінює минулі події крізь призму цих п'яти літ.

„Різьблю свій сон...” — цією фразою розпочинається вірш. Образ сну в символістів — це несвідоме, особливий стан духу, коли людина відсторонена від усього зовнішнього й заглиблюється у внутрішній світ, залишається наодинці із собою. Але це також стан, коли вона є водночас і глядачем, і актором, як зауважував аргентинський прозаїк Л. Борхес. Композиційно „Інфанту” умовно можна поділити на дві частини, у першій з яких ліричний герой є споглядачем, а в другій — дійовою особою.

Пейзажна замальовка на початку твору — це поетична картина пізньої осені, коли „На землю тканками прозорими / Лягли осінні дерева”. Образом вогнелунних килимів автор дає читачам орієнтир, що на дворі кінець жовтня-початок листопада, коли землю покрив багряний лист. Підсилює картину завивання вітру, холодна блакить неба, алмазний блиск планети Венери, яка тільки восени з'являється на східному небосхилі — там, звідки в жовтні 1917 р. прийшла в Україну революція. Пейзаж позначений авторськими неологізмами проміннострунними, мрійнотканому, вогнелунними, які надають віршу музичності. Але вже на підсвідомому рівні зароджується передчуття тривоги, яке досягається алітерацією р: прозорий, дерева, акорди проміннострунні, Венера, мрійнотканий, дрімати.

Друга частина присвячена відтворенню ідеалу майбутнього. Подано його в символічному образі незнайомки-інфанти, яку автор описує холодними й ахроматичними барвами: чорна сильвета, тобто постать, попелястий жаль. Ліричний герой відтворює свої сподівання на прийдешнє, натякає на тисячолітнє очікування революції як способу звільнення людей від рабства:

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,

Що виринає з тьми століть.

Вітали вас — мій дух сполоханий,

Рум'яне сяйво і блакить.

На противагу сіро-чорній палітрі незнайомки в цій строфі в символічних образах рум'яного сяйва й блакиті ліричний герой відтворює надію, оптимізм і пов'язує їх з національною революцією. Автор шанобливо називає її інфантою, тобто принцесою, особою королівського роду. Під час зустрічі з нею він переживає хвилювання, ніби середньовічний лицар, який побачив свою даму серця, і готовий не лише служити, а й віддати за неї життя.

Але кохання не сталося, очікування не збулися: незнайомка-революція глянула на ліричного героя „холодним полиском очей”, і цей погляд — небезпечний, як два меча. Уже через п'ять років поет побачив її переродження, коли вона в червоній заграві пливла, тобто мається на увазі кривавий більшовицький терор, у якому потонула блакитна українська національна революція. Так у поезії час минулий як гармонійний та ідеальний протиставляється революції як сучасній руйнівній силі. Водночас образ інфанти можна потрактувати і як ідеалізований образ вічної краси, що є характерним для символістської поезії.

Отже, поезія належить до громадянської лірики, а її провідний мотив — краса, поет і революція.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Опишіть свої враження від портрета М. Вороного роботи М. Жука. Які риси його особистості художник намагався підкреслити в портреті?

2. Поясніть, яка роль М. Вороного в оновленні тогочасної української літератури.

3. Прочитайте уривки з творів М. Вороного й І. Франка. Порівняйте і прокоментуйте поетичне кредо кожного з них.

М. Вороний:

Душа бажає скинуть пута,

Що в їх здавен вона закута,

Бажає ширшого простору —

Схопитись і злетіти вгору,

Життя брудне, життя нікчемне

Забути і пізнать надземне.

Все неосяжне — охопити,

Незрозуміле — зрозуміти!

І. Франко:

Не думай, як поет покине

Загальних питань море синє

І в тихий залив свого серця

Порине, мов нурець заб'ється, —

Що там він перли і алмази

Знайде блискучії, без скази,

Знайде тепло, і розкіш раю,

І світло, й пахощі без краю.

А як знайде гидкії черви

І гіркість сліз, розбиті нерви,

Докори хорого сумління,

Прокляття свого покоління,

Зневіру чорну, скрип розстрою,

То що почать з такою грою?

4. Випишіть у робочий зошит художні засоби, використані у вірші М. Вороного „Блакитна Панна”, і поясніть їх роль у розкритті ідейного задуму.

5. Чому у вірші „Блакитна Панна” обидва слова написано з великої літери? Як таке написання поглиблює ідейний задум вірша?

6. Прочитайте вірш П. Тичини „Арфами, арфами...” та порівняйте його з твором М. Вороного „Блакитна Панна”. Які поетичні аналогії в них простежуються?

7. Розкрийте образи-символи вірша „Блакитна Панна”.

8. Проаналізуйте вірш М. Вороного „Інфанта”. У чому виявляється символічність твору? Наведіть два-три аргументи.

1. Вивчіть напам'ять вірш М. Вороного „Блакитна Панна”.

2. Прочитайте твори М. Вороного із циклів „За брамою раю” та „Разок намиста”. Підготуйте повідомлення про інтимну лірику поета й обставини, за яких вона була написана (за бажанням).

ВАШІ ЛІТЕРАТУРНІ ПРОЕКТИ

Підготуйте проект на тему: „Розвиток українського модернізму наприкінці XIX — на початку XX ст.”.

Література в колі мистецтв

На початку XX ст. зростає інтерес до синтезу мистецтв, до якого в українській літературі впритул підійшов М. Вороний. Першими експериментальними пошуками в такому ракурсі на початку XX ст. захоплювалися О. Скрябін, В. Кандинський, О. Богомазов, М. Чюрльоніс, Ф. Марінетті, Ф. Леже та інші.

Доберіть матеріали й розкрийте, як у творчості одного з вказаних митців (або за бажанням — будь-кого іншого) виявлявся синтез мистецтв. Представте результати свого пошуку у вигляді інсталяції або будь-якої іншої сучасної оригінальної форми.

Олександр Богомазов. Космос