Українська література 10 клас (рівень стандарту) - О. В. Слоньовська - Літера ЛТД 2018

Основні мотиви поетичної творчості Лесі Українки - ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) - Українська література кінця XIX - початку XX ст.

Уся творчість Лесі Українки наснажена потужною життєствердною силою - неоромантичним естетичним ідеалом, згідно з яким провідними мотивами є боротьба, воля, служіння високій меті. Ліричний герой її поетичних творів - сильна духом особистість, яка намагається знайти розв'язання актуальних суспільних і філософських проблем. Характерне для європейської неоромантики відчуття духовної втоми не властиве для поетичного доробку Лесі Українки. Світогляд поетеси визначив особливості її творчої манери.

Стиль Лесі Українки, як і кожного митця, пройшов певні етапи розвитку: від „дитинної імпресіоністики” ранніх творів - до „широкої ідейности і могутнього пристрасного огню” (Іван Франко), а творчість 1900-х рр. вирізняється поєднанням рис неоромантизму й неокласицизму.

Форму поезій Лесі Українки характеризує надзвичайна різноманітність строфіки (сонети, октави, секстини, катрени, терцини) та наявність усіх віршових стоп. Використовувала поетеса і білий вірш.

Поетичні твори Лесі Українки ввійшли до збірок: „На крилах пісень” (1893), „Думи і мрії” (1899), „Відгуки” (1902), „На крилах пісень” (1904). Дослідники відзначають як новаторську рису її творчості „тяжіння до ліричного циклу як композиційного засобу лірики”. Найпоширеніші принципи компонування циклу в Лесі Українки: ідейно-тематичний - цикли „Ритми”, „Невільничі пісні”, „Пісні про волю”; зоровий - „Подорож до моря”; музичний - „Сім струн”.

Серед Лесиних ліричних творів домінує лірика громадянська, широко представлена філософська, рідше - пейзажна й інтимна, хоча громадянські мотиви часто переплітаються з інтимними й філософськими. Поезія Лесі Українки наповнена силою духовного пориву людської душі до високих ідеалів. Саме тому М. Рильський назвав Лесю „Жанною д'Арк нашої літератури”.

У збірці „На крилах пісень” (1893), що значною мірою була ще позначена рисами учнівства, представлена й пейзажна, й інтимна лірика, у якій (особливо - в інтимній) є ноти жалю, зітхання, та провідний мотив усієї збірки - громадянський, а домінантний настрій - життєствердний. Оплакування знедоленої матері-України (цикл „Сім струн”) переростає в усвідомлення боротьби („Всі наші сльози тугою палкою...”, цикл „Сльози-перли”). Своє кредо молода поетеса найчіткіше висловила у вірші „Contra spem spero!”.

„Центральне зерно неоромантики Лесі Українки - сильна інтелектуально, вольова, чуттєва особистість... Роль неоромантизму як літературної течії національно-революційна: висунення вселюдської проблематики можливе тільки на національному ґрунті. Ліризм панує в неї не тільки в його власній сфері, в ліричній поезії, але переноситься з виразною силою на поеми, на драматичні поеми й етюди; звернення до одуховленої історії, до міту, екзотики, до біблійної теми, Еллади й Риму”.

Юрій Бойко

„Інтелект, поетична інтуїція, глибока ніжність жіночої психіки, сильна творча воля, орлиний лет душі - оте все сплелося у творчості Лесі Українки в одну гармонійну цілість”.

Микола Євшан

У збірці „Думи і мрії” (1899) знайшла продовження тема митця й суспільства (ліро-епічні поеми „Давня казка”, „Поет під час облоги”, вірш „Слово, чому ти не твердая криця...”). У поезії цього періоду розроблена тема героїзму, лицарської відваги, коли не здаються на милість переможця, приймають бій не на життя, а на смерть (поема „Роберт Брюс, король шотландський”).

Твори, що увійшли до циклу політичної лірики „Невільничі пісні” („І все-таки до тебе думка лине”, „Fiat nох!” („Хай буде ніч!”), „Slavus-sclavus” („Слов'янин- раб”), „Товаришці на спомин”, „Поет під час облоги”), картають сучасників за їхню рабську покору. Поетичною знахідкою стала назва вірша „Slavus-sclavus”. Використовуючи співзвучність латинських слів „слов'янин” і „раб”, Леся Українка намагається розбудити національну свідомість українців, які мовчки терплять рабське становище.

Наскрізний мотив циклу втілений у рядках поезії „І все-таки до тебе думка лине...”: „Що сльози там, де навіть крові мало!”. А в поезії „Товаришці на спомин” авторка вибухає гнівними інвективами шевченківської сили: „Ми паралітики з блискучими очима, / Великі духом, силою малі”; „О, сором мовчки гинути й страждати, / Як маєм у руках хоч заржавілий меч”.

Збірка „Відгуки” (1902) складається з циклів „Ритми”, „З невольницьких пісень”, „Хвилини”, шести легенд і драматичної поеми „Одержима”. З'являється ключовий для поетично-образного світу Лесі Українки образ - „одваги меч двосічний”. У віршах циклу „Ритми” („Якби вся кров моя уплинула отак...”) та легендах („Трагедія”, „Королівна”) домінують мотиви лицарського покликання. У цих творах відчуття власного обов'язку бути сильною, не скоритися долі ніби відлунює заповітами величних служителів ордену Меча Слова, посталих в уяві поетеси з героїчної доби Середньовіччя.

Антиімперським пафосом сповнений вірш „І ти колись боролась, мов Ізраїль” (1904), у якому крізь призму біблійних мотивів Леся Українка осмислила причини української недолі. Поетеса наголошує на трагічних наслідках Переяславської угоди: „Знову тьма, і жах, і розбрат. / І знов настав єгипетський полон, / та не в чужій землі, а в нашій власній”. Риторичні запитання, використані авторкою у фіналі вірша, сповнені болю й гніву, протесту проти покори перед загарбниками: „Коли скінчиться той полон великий, / що нас зайняв в землі обітованій? /І доки рідний край Єгиптом буде? / Коли загине новий Вавилон?”

„Contra spem spero!”

Прикметно, що вірш „Contra spem spero!” (1890) написаний у тяжкий для Лесі Українки період наступу недуги. Обраний для заголовка твору латинський вислів - „без надії сподіваюсь” - викликає асоціацію зі зраненим, але нескореним воїном, на щиті якого написано цей девіз. Подібно до нього поетеса свідома свого покликання й того шляху, яким доведеться йти: тут її чекають не розквітлі троянди, а немилосердні терни. Поезія, пронизана романтичним пафосом боротьби, утверджує незламність духу і віри людини у змаганні з долею. Вольові імпульси твору увиразнюють ораторські інтонації, стверджувальні оклики. У вірші органічно поєднані мотиви глибоко особистісні (боротьба з недугою) та суспільні (панування реакції).

Перша сторінка автографа поезії Лесі Українки „Contra spem spero!” (1890)

Софія Караффа-Корбут. „Contra spem spero!”. Кольорова ліногравюра (1962)

Драматизм вірша значною мірою визначає контрастність образів, що набувають символічного значення: „вбогий, сумний переліг”, „мороз”, „гіркі сльози”, „важкий камінь”, „крем'яна гора”, „темна нічка” - „барвисті квітки”, „гарячі сльози”, „весела весна”, „весела пісня”, „зірка провідна”. Емоційну напруженість, драматичність вірша підкреслює і віршовий розмір - чіткий ритм тристопного анапеста.

„Мріє, не зрадь!”

Поезію „Мріє, не зрадь!” (1905) створено в період революційного піднесення. У листі до Агатангела Кримського Леся Українка так описувала свої тодішні настрої: „У поезії я тепер обдарована несподіваною гармонією настрою моєї музи з громадським настроєм...”. Слово „мрія” в ті часи було авторським неологізмом Михайла Старицького і вживалося в різних значеннях. У цьому вірші Лесі Українки воно уособлює надію на волю, звільнення від царської тиранії, але водночас є синонімом до слів „талант”, „муза”.

Вірш характеризує філософська глибина тропів, афористичність висловів. Героїчне тут виражене і в структурній чіткості, і в енергійному ритмі. Сильна воля і беззастережна віра, самозречення в ім'я високої мети - запорука успіху: „Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, / той не вмре, не здобувши нового добра”.

„Слово, чому ти не твердая криця...”

Вірш „Слово, чому ти не твердая криця...” (1896) увійшов до збірки „Думи і мрії”, у якій однією із центральних була тема митця й суспільства. Слово для Лесі Українки набуває сенсу дії, чину боротьби за звільнення людини від рабських пут.

Риторичні запитання першої строфи трансформуються у стверджувальні інтонації в наступній строфі, де ритм увиразнений за допомогою алітерації (звукових повторів р). Поетеса переконана: слово має служити людям, давати їм наснагу до боротьби, ставати „мечем на катів”. Вірш „Слово, чому ти не твердая криця...” яскраво виявляє символізм авторського мислення. Центральним образом постає образ слова-зброї, що породжує цілу низку синонімічних образів: „твердая криця”, „безжалісний меч”, „гартована мова”, „зброя іскриста”, „меч на катів”, „клинок”. Вольової напруги вірша, сили поетичного переконання досягнено також і завдяки віршовому розміру, яким написаний вірш.

Леся Українка - поетка високого пориву, незламної волі. Такими мотивами пройнята й вершинна поезія з останнього поетичного циклу - „З подорожньої книжки”: „Хто не жив посеред бурі, / той ціни не знає силі, / той не знає, як людині / боротьба і праця милі”, і поезія „Хто вам сказав, що я слабка”: „Хто вам сказав, що я слабка, / що я корюся долі? / Хіба тремтить моя рука / чи пісня й думка кволі?”.

„У ліриці вона немов би роздвоюється. З одного боку, вона - поет шаленого пориву, незламної волі, твердого заклику, вона може викликати цілу бурю металево-гострих тонів, що від екзальтації ведуть до натхненно-суворої логіки, до філософського напруження думки. З іншого - її поезія висловлює інтимні глибини жіночої психіки; делікатний малюнок відтінків душевних переживань нагадує складний, дрібно деталізований зразок мережива; жіноча ніжність висловлюється наче пошепки, вона м'яко звучить у невіддаваних перекладом сполуках українських приголосних. Дихання тихої мелодії вчувається в цій поезії, яка раз у раз звертається до асоціацій зі світу музики...”.

Юрій Бойко

„Стояла я і слухала весну...”

Пейзажна й інтимна лірика Лесі Українки вирізняється глибокою ніжністю, мелодійністю, багатою палітрою барв. Її жіноче начало втілилось у м'якому звуковому інструментуванні, увазі до півтонів, закоханості у світлових спектрах. Саме тут з особливою майстерністю виявилось музичне й живописне обдарування поетеси, давши ту сполуку в художньому слові, яку називають „синтезом мистецтв”.

Суто пейзажних творів у Лесі досить мало - життя природи й людини у її ліриці переплітаються. Тут поетеса передає свої настрої, виливає тугу й висловлює надію на одужання. Життєствердними мотивами сповнені поезії „Стояла я і слухала весну...”, „Давня весна”. Зміна, рух настрою ліричної героїні завжди виразно впливає на ритміко-інтонаційну структуру віршів. Віршовий розмір - п'ятистопний ямб, який створює ефект дзвінкості, римування - суміжне, рими - чоловічі.

Поезія „Стояла я і слухала весну” (1895) має всього дві строфи, проте навіть у такому короткому творі Леся Українка зуміла надзвичайно тонко передати схвильований настрій молодої людини від настання весни, реалізації найкращих сподівань, найпотаємніших мрій, передчуття кохання й щастя.

Діалог із текстом

1. Розкрийте особливості світогляду письменниці. Як саме в її творчості проявився неоромантичний ідеал? Проілюструйте прикладами з поезій.

2. Що ви можете сказати про особливості стилю Лесі Українки-поетки?

3. Поясніть, як ви розумієте слова І. Франка: „...Ся хвора, слабосильна дівчина - трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну”.

4. Які мотиви переважають у поезії Лесі Українки? Чому М. Рильський назвав Лесю „Жанною д'Арк нашої літератури”? У чому полягало новаторство її поетичного доробку?

5. Як реалізувалася в поезії Лесі Українки тема митця й суспільства? Проілюструйте прикладами.

6. Що означає латинський вислів „Contra spem spero!”? Чому Леся Українка дала своїй поезії таку назву? Визначте основний мотив цього вірша. Знайдіть у творі приклади оксиморона, епітетів, антитези.

7. Завдяки чому досягнено драматизму в поезії „Мріє, не зрадь!”? Поясніть, як ви розумієте слова: „Я вже давно інших мрій відреклася для тебе. / Се ж я зрікаюсь не мрій, а самого життя. / Вдарив час, я душею повстала сама проти себе, / і тепер вже немає мені вороття”.

8. Проаналізуйте поезію „Стояла я і слухала весну...”. За допомогою яких художніх засобів поетесі вдалося передати динаміку почуттів ліричної героїні?

9. Проілюструйте літературознавчі твердження Юрія Бойка прикладами з творчості Лесі Українки.

Мистецькі діалоги

Прослухайте романс „Слово, чому ти не твердая криця” (музика Якова Степового). Як саме композитор передав основний настрій поезії?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.