Українська література 10 клас (рівень стандарту) - О. В. Слоньовська - Літера ЛТД 2018

Літературна творчість Миколи Вороного. Новаторство в ліриці - МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1938) - Українська література кінця XIX - початку XX ст.

Мистецькі гасла Миколи Вороного

Микола Вороний - оригінальний поет-лірик, що сповідував культ краси. Ідеологом модернізму в українському письменстві він став у 30-літньому віці, на той час не видавши жодної поетичної збірки. 1901 р. у „Літературно-науковому віснику” з'явилася його „Відозва” до митців, в якій ішлося про необхідність оновлення української літератури, потребу „творів з незалежною свобідною ідеєю, з сучасним змістом”.

„Відозву” Миколи Вороного вважають „маніфестом українського модернізму” (Сергій Єфремов), вона викликала літературну дискусію. 1900 р. Іван Франко позитивно прокоментував позицію М. Вороного у вступі до поеми „Лісова ідилія”, зауваживши, що письменники є борцями у важкі для народу часи, тому обмеження творчості тільки якимось одним принципом заводить митця у глухий кут. М. Вороний продовжив діалог посланням „Іванові Франкові”, сформулювавши ідею цілісності особистості: „Моя девіза - йти за віком /І бути цілим чоловіком!”. Взявши епіграфом слова Шарля Бодлера „Предметом поезії є тільки вона сама, а не дійсність”, Микола Вороний озвучив актуальну проблему, якими мають бути поезія й завдання митця. Насамперед він заперечував, що закликав до втечі від реального життя і відмовлявся від боротьби, але вважав, що ідею не можна примусово нав'язувати, інакше поезія „охляти може, зачерствіти”. Соломія Павличко зазначила, що в цьому вірші „віддзеркалилася... двоїстість Вороного (не заперечуючи старе, запровадити нове)”. У цьому й полягала специфіка українського символізму.

Микола Вороний почав експериментувати з поетичною формою насамперед як знавець європейських літератур і перекладач. Його називають речником українського символізму. Олександр Білецький наголошував на спорідненості поезії митця з творами Стефана Малларме, вказував на близькість художніх світів Миколи Вороного і Поля Верлена - визначальними рисами обох стали музичність, ритмічність, психологізм, роздвоєність світосприймання.

Поезія „Блакитна Панна”

Для символістів, як і для представників інших модерністських напрямів, форма вірша, художні засоби мали велике значення: важливо не про що писати, а як писати. „Блакитна Панна” (1912) М. Вороного відкриває цикл його поезій „Гротески”.

Гротеск - тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного й потворного, трагічного й комічного.

Назва вірша - символічна, образ Весни - персоніфікований. Письменник використовує „холодну” колористику, щоб створити незвичний образ Весни-Блакитної-Панни. Вона „у серпанках і блаватах1”, „довгожданна, нездоланна”, „запашна”.

У колористиці вірша трапляються різні відтінки блакитного - прозорі шати, блавати, блакить, промениста роса. Однак Вороний не обмежується зоровими образами, а творить звукові ефекти. Він намагається передати те, як „гомонять-бринять пісні голосні”, як вся земля „виспівує: “Осанна!”” Митець досягає особливої ритмічності повторами слів зі смисловим наголосом на кореневому голосному та постійними закінченнями „-на”: „Довгожданна, нездоланна... / Ось вона - Блакитна Панна!.. Осанна!”. Вірш набуває урочистого настрою завдяки хвалебному вигуку „Осанна!”, який створює молитовну атмосферу.

Вороний став новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. Музичність поезії „Блакитна Панна” досягається багатством внутрішніх рим, алітерацій, асонансів: [і], [а], [о], [н], [с]. Зорові образи поєднуються зі слуховими, створюючи ефект танцю: „В сяйві мрій / В'ються хмелем арабески, / Миготять камеї, фрески, / Гомонять-бринять пісні / Голосні /І сплітаються в гротески”. Лірик поєднує засоби різних видів мистецтва, а вживши метафору „миготять”, створює ефект калейдоскопічності: арабески (види орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів, що поширилися в Європі під впливом арабського мистецтва); камеї (прикраси з каменю, що мають рельєфне різьблення); фрески (картини, які створені водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці). Таким чином проявився характерний для символістів синтез мистецтв.

Так, за принципом арабески на картині Ван Гога створюється ефект руху неба, зір і місячного серпа в єдиному хвилеподібному ритмі.

Форма для поетів-символістів також мала важливе значення, оскільки впливала на зорове сприйняття твору та його ритм. Розміщення рядків у строфах „Блакитної Панни” специфічне: це своєрідні сходинки, з яких скрапує талий сніг під дією сонячного проміння.

Дослідники стверджують, що музичність поезій Миколи Вороного стала першоосновою музики, яка залунала в „Сонячних кларнетах” молодого Павла Тичини: „Йде весна / Запашна, / Квітами-перлами / Закосичена”.

Віктор Зорецький. Дама в блакитному (1980-ті рр.)

1 Блават - волошка; шовкова тканина блакитного кольору.

Вінсент Ван Гог. Зоряна ніч (1889)

„Інфанта1

В образотворчому мистецтві найвідомішими є кілька зображень інфанти Маргарити-Терези з вінценосного роду Габсбургів, що належать пензлю іспанського художника Дієто Веласкеса. Цю саму історичну особу на своїх художніх полотнах увіковічив французький художник Герард Дю Шато. Її образ представив у стилі кубізму іспансько-французький художник Пабло Пікассо. Проте у вірші Миколи Вороного йдеться не про конкретну принцесу, уявою поета витворюється символічний образ дівочо-підліткової краси, дівчини-весни, дівчини-першої-любові, навіть дещо стилізований образ жіночої вроди. Вірш „Інфанта” засвідчує вплив на М. Вороного тенденцій французького та російського символізму (вірші про Прекрасну Даму Олександра Блока).

Назва вірша викликає казкові асоціації. В уяві читачів зринають розкішні образи королівен, казкові сюжети. Форма сну-спогаду вказує на авторський задум відійти від конкретики: „Ви йшли, як сон, як міф укоханий, / Що виринає з тьми століть”. Силует інфанти породжує в серці ліричного героя „чуття побожної хвали”, упокорення, що проявляється в поклоні.

Голуба барва (синя далечінь, обрій туманний, блакить, холодний полиск очей) у вірші домінує. Вона - символ безмежності, простору. Зорові образи поєднуються зі звуковими: „Акордами промінно-струнними / День хвилював і тихо гас. / Над килимами вогнелунними / Венера кинула алмаз”. Навіть рухома тінь коханої опоетизовується поєднанням засобів різних мистецтв: „Дзвінкою чорною сильветою / Вона упала на емаль, / А поза нею вуалетою / Стелився попелястий жаль”. Поезія містить цілу низку індивідуально-авторських неологізмів: „промінно- струнний”, „мрійнотканий”, „вогнелунний”, „яснозоряно”.

Одним із художніх засобів у вірші є інверсія - порушення звичного порядку слів, переставляння частин фрази: „Освячений, в солодкій муці я / Був по той бік добра і зла...”. У поезії „Інфанта” трапляються несподівані епітети - „попелястий жаль”, „дзвінкою сильветою”, порівняння - „вуалетою стелився”, які витворюють взірець модерністської поезії. Твір засвідчує версифікаційну майстерність поета, який виписує чотирирядкові строфи з перехресним римуванням, вдається до чергування дактилічної і чоловічої рим, поєднуючи чотиристопний ямб із пірихієм.

1 Інфанта - титул неповнолітньої королівни, дочки короля Іспанії і Португалії.

Дієго Веласкес. Інфанта Маргарита в синьому (1659)

Герард дюШато. Інфанта Маргарита (1665)

Пабло Пікассо. Меніни (Інфанта Маргарита Марія). Інтерпретація № 18 (1957)

Під віршем М. Вороний поставив дві дати: „Накидано 1907 р. Викінчено 1922 р.” Це пояснює специфіку останнього катрена, у якому поєдналися бодлерівська символіка „добра і зла” та образ революції, що пливе в червоній заграві, а сучасного читача таке зближення насторожує і навіть зловісно жахає.

Діалог із текстом

1. Які погляди на мистецтво сповідував М. Вороний? Чому саме його називають „речником українського модернізму”?

2. Що таке символізм? Назвіть основні риси символізму. Яким чином у символізмі проявляється синтез мистецтв?

3. Як виявилися риси символізму в поезіях „Блакитна Панна” та „Інфанта”? Складіть таблицю художніх засобів, проілюстрованих прикладами, для обох віршів.

4. Доведіть, що згадка про революцію у поезії „Інфанта” - данина революційній естетиці й пророче попередження про страшні наслідки цього явища для суспільства.

Мистецькі діалоги

1. Якими засобами нідерландський художник Вінсент Ван Гог створив гармонію своєї картини „Зоряна ніч”? Уявіть полотно „Блакитна Панна”, намальоване Ван Гогом: що і як, на вашу думку, на ньому було б зображено?

2. Доведіть, що в поезіях „Блакитна Панна”, „Інфанта” М. Вороного та на картині В. Зарецького „Дама в блакитному” жіночий образ поданий як ідеал краси.

3. За твердженнями мистецтвознавців, Пабло Пікассо на своїх картинах використовував мову „пластичних символів” для показу „театру життя”. Чим відрізняється образ інфанти на його полотні від образів неповнолітніх принцес, створених іншими художниками?